Всеукраїнський проект
«Школа миру»

Борова

Бій під Мотовилівкою

Ксаверій Ратник

Мала Солтанівка

Р. Стугна

Мотовилівка

Мотовилівський отаман Бурлака

Яків Васильович Тарновський

Мотовилівська Слобідка

 

 

Великая Офирна

Вели́ка Офірна.

Населення становить 781 осіб.

Велика Офірна розташована за 7 км. від Фастова вздовж річки Унава і за 2-3 км від залізничної платформи Снітинка на колії Фастів-Київ. Навколо села є багато дачних земельних ділянок фастівських і київських організацій.

Назва села походить від польських слів «офіра», «офірувати» («жертва», «жертвувати»). За переказами, у ХУІІ ст. місцевий польський магнат подарував цей населений пункт Київському Братському монастирю.

Вперше у письмових документах відомості про Велику Офірну з'являються у скарзі 1757 року, в якій зазначається, що шляхтичами Аксаковим і Іваном Кияненком було пограбовано мешканку слобідки Офірни вдову Уляну Мартиниху та інших селян з монастирських земель. У слабої вдови нахабно і підступно було пограбовано майно, церковні гроші і реєстри, які залишилися після смерті покійного чоловіка. Згодом, будучи під Росією, село називатиметься Казенною Офірною, а слобідка поруч — Малою Офірною Фастівською.

7.07.1768 через Офірну проходив зі своїм загоном гайдамацький ватажок Іван Бондаренко.

З Великої Офірни походив останній дореволюційний волосний староста містечка Фастова Михайло Яшкір. У 1920-1922 роках багато мешканців села брали участь у повстанських гайдамацьких загонах дорогинського отамана Гайового і мотовилівському петлюрівському повстанському комітеті, через що були репресовані новою більшовицькою владою.

Нелегко проходив у селі і процес суцільної колективізації 1929-1930 років. Немало постраждало село і у Голодоморі 1932-1933 років та часи масових сталінських репресій 1930-х років.

6 листопада 1943 року село було визволено від німців. У селі відразу було відновлено колишній колгосп ім. Дімітрова.

У 1951 році колгосп було об'єднано з малоснітинським колгоспом в укрупнений, а згодом до нього долучили і колишній малоофірнянський колгосп. Цей укрупнений колгосп згодом став радгоспом «Фастівським», а у часи незалежності України — КСП «Фастівське». У 1940-ві роки та після війни у селі діяли школа і місцевий клуб, яких сьогодні немає.

Сьогодні у селі діє стара дерев'яна церква Св. Архістратига Михаїла УПЦ Київського Патріархату, хоча станом на травень 2012 завершується будівництво нової кам'яної церкви. Є у селі пам'ятний хрест загиблим козакам-гайдамакам, три цвинтарі.

Информация предоставлена историком Аллой Ромашкой

Фастовский район

Киевская область

Марши

Музей миротворчества он-лайн