Peace Museum in Ukraine - Музей Миру в Україні

Музей Миру в Києві

Запрошуємо до участі у GLOBAL ART PROJECT FOR PEACE 2024

Часи роботи:
Пн - Чт: 10.00 - 19.00
Сб - Нд: 10.00 - 18.00
Пт: санітарний день

Адреса:
Бібліотека ім. Василя Яна
пр. Миру, 13, Київ, 02105 kyivpeace@gmail.com

We are the member of INMP since 07.07.2022

Наші друзі:

Список лауреатів Нобелівської премії миру

Нобелівська премія миру 2022

Високою відзнакою оцінено діяльність України в питаннях боротьби за мир. 7 жовтня громадську організацію "Центр громадянських свобод" було нагороджено Нобелевською премією миру.

Громадська організація «Центр Громадянських Свобод» (ЦГС) створена 30 травня 2007 року і розташована в Києві. Місією ЦГC є просування цінностей прав людини, демократії і солідарності в Україні і Євразії заради реального утвердження принципу людської гідності. Для цього ЦГС займається захистом фундаментальних прав і свобод людини; представництвом інтересів громадськості та здійсненням громадського контролю за дотриманням прав людини в діяльності органів влади та місцевого самоврядування; роботою з молоддю для формування нового покоління молодих правозахисників і громадських активістів; просвітою і освітою в області прав людини і демократії; реалізацією програм міжнародної солідарності. Ми живемо в демократичному суспільстві і держава підтримує всі інституції, діяльність яких пов’язана із захистом міжнародного права та безпеки. Нажаль, в сусідніх державах зовсім інша політика щодо цих питань. В Росії заборонена діяльність правозахисного центру "Меморіал". В Білорусії людина, яка боролася проти тоталітарного режиму – правозахисник Олесь Біляцький, кинута у в’язницю і досі там знаходиться. Незважаючи на це, Нобелівський комітет дав високу оцінку діяльності організацій та окремих осіб, що пов’язана з захистом муру та демократії, як в окремих державах так і в усьому світі.

У 2022 році Нобелевську премію миру було присуджено білоруському правозахиснику Олесю Біляцькому, правозахисному центру "Меморіал" (РФ), а також українській організації "Центр громадянських свобод".

Така висока нагорода оцінена нашою державою і всім українським народом і буде стимулом для подальшої миротворчої діяльності.

Вітаємо лауреатів!

Список лауреатів Нобелівської премії миру

Рік	Лауреат	Країна	Обґрунтування
1901	Жан Анрі Дюнан	Швейцарія	Ініціатор Женевської конвенції, засновник Міжнародного комітету Червоного Хреста
1901	Фредерік Пассі	Франція	Засновник та президент першого французького мирного товариства
1902	Елі Дюкоммен	Швейцарія	Почесний секретар Постійного Міжнародного бюро миру
1902	Гоба Шарль Альбер	Швейцарія	Почесний секретар Постійного Міжнародного бюро миру
1903	Рандал Вільям Крімер	Велика Британія	Секретар Міжнародної арбітражної ліги, член британського парламенту
1904	Інститут міжнародного права	Бельгія	Рух за мир, міжнародна організація
1905	Берта фон Зутнер	Австро-Угорщина	Автор роману «Геть зброю», почесний президент Постійного Міжнародного бюро миру
1906	Теодор Рузвельт	США	Співавтор мирних договорів, президент США
1907	Луї Рено	Франція	Професор міжнародного права у Сорбонні
1907	Ернесто Теодоро Монета	Королівство Італія	Президент Ломбардської ліги миру
1908	Клас Понтус Арнолдсон	Швеція	Письменник, колишній член шведського парламенту, засновник Шведського товариства миру та арбітражу
1908	Фредрик Байєр	Данія	Почесний президент Постійного Міжнародного бюро миру, член парламенту Данії
1909	Огюст Бернарт	Бельгія	Член Постіної палати третейського суду у Гаазі, член бельгійського парламенту, колишній прем'єр-міністр Бельгії
1909	Поль д'Етурнель де Констан	Франція	За договоры об арбитраже между Францией и соседними странами.
1910	Міжнародне бюро миру		Рух за мир
1911	Тобіас Ассер	Нідерланди	«За роботи в області міжнародного арбітражу».
1911	Альфред Герман Фрід	Австро-Угорщина	«За свою інтернаціональну діяльність».
1912	Еліу Рут	США	«За зусилля зі зміцнення миру в західній півкулі».
1913	Анрі Лафонтен	Бельгія	Удостоєний премії «як істинний лідер народного руху за мир в Європі».
1914	Премія не присуджувалася
1915	Премія не присуджувалася
1916	Премія не присуджувалася
1917	Міжнародний комітет Червоного Хреста		«За діяльність із поліпшення становища військовополонених».
1918	Премія не присуджувалася
1919	Вудро Вільсон	США	«За той, що привніс фундаментального закону людяності в сучасну міжнародну політику».
1920	Леон Буржуа	Франція	«За зусилля із затвердження миру засобами арбітражу»
1921	Карл Брантінг	Швеція	«За зусилля в мирному рішенні суперечки Швеції з Норвегією і за роботу в Лізі Націй»
1921	Крістіан Лоус Ланге	Норвегія	«За пропаганду арбітражу, як засобу вирішення міжнародних конфліктів»
1922	Фрітьоф Нансен	Норвегія	«За багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним»
1923	Премія не присуджувалась
1924	Премія не присуджувалась
1925	Джозеф Остін Чемберлен	Велика Британія	«За свою роль в локарнських перемовинах»
1925	Чарлз Дауес	США	«На знак визнання внеску в план, що носить його ім'я»
1926	Арістид Бріан	Франція	«За роль в укладенні Локарнського пакту і дружньому діалозі Франції і Німеччини після багатьох літ недовіри»
1926	Густав Штреземан	Німеччина
1927	Фердинанд Бюїссон	Франція	«За діяльність, направлену на відновлення розуміння між французьким і німецьким народами»
1927	Людвиг Квідде	Німеччина
1928	Премія не присуджувалась
1929	Френк Біллінґс Келлоґ	США	«За підготовку Пакту Бріана-Келлога, учасники якого погодились вирішувати всі конфлікти мирним шляхом і виключили війну як інструмент національної політики»
1930	Натан Седерблюм	Швеція	«В ознаменування заслуг в досягненні миру через релігійне об'єднання».
1931	Лаура Джейн Аддамс	США	«Удостоєна премії як справжній делегат всіх миролюбних жінок миру».
1931	Ніколас Мюррей Батлер	США	«За невичерпну енергію і завзяття в справі миру».
1932	Премія не присуджувалася
1933	Ральф Норман Енджелл	Велика Британія	«За пропаганду миру».
1934	Артур Гендерсон	Велика Британія	«За невідступний захист справи міжнародного роззброєння».
1935	Карл фон Осецький	Третій Рейх	«За боротьбу з мілітаризмом в Німеччині».
1936	Карлос Сааведра Ламас	Аргентина	«За миротворчу роль в болівійсько-парагвайському конфлікті 1935 року».
1937	Роберт Сесіл	Велика Британія	«В ознаменування заслуг перед Лігою Націй».
1938	Нансенівська міжнародна організація у справах біженців	Швейцарія	«За діяльність із надання допомоги беззахисним».
1939	Премія не присуджувалася
1940	Премія не присуджувалася
1941	Премія не присуджувалася
1942	Премія не присуджувалася
1943	Премія не присуджувалася
1944	Міжнародний комітет Червоного Хреста	Швейцарія	«МЧХ своєю діяльністю в роки війни повернув значення основоположним принципам солідарності людства, ототожнивши життєві інтереси народів і потребу в примиренні».
1945	Корделл Голл	США	«На знак визнання його заслуг за утвердженням миру в західній півкулі, в зміцненні торгівлі і становленні ООН».
1946	Емілі Грін Болч	США	«За багаторічну, невтомну працю на благо світу».
1946	Джон Релей Мотт	США	«За місіонерську діяльність».
1947	Рада Друзів на службі суспільству (Квакери)	Велика Британія	«На знак протесту квакерів проти світової війни».
1947	Американський комітет Друзів на службі суспільству (Квакери)	США	«На знак протесту квакерів проти світової війни».
1948	Премія не присуджувалася
1949	Джон Бойд ОррРальф	Велика Британія	«На знак визнання його заслуг не тільки в справі звільнення людства від нестатків, але і в створенні основ мирної кооперації між класами, націями і расами».
1950	Банч	США	«За створення Скандинавського міжпарламентського союзу для зміцнення регіональної співпраці».
1951	Леон Жуо	Франція	«В ознаменування миротворчих заслуг».
1952	Альберт Швейцер	Франція	«За місіонерську діяльність».
1953	Джордж Маршалл	США	«Як ініціатор „плану Маршалла“ із післявоєнного відновлення економіки Європи».
1954	Управління Верховного комісара ООН у справах біженців	ООН	«За невпинні і часто невдячні спроби надати допомогу біженцям і привернути увагу властей до їх потреб».
1955	Премія не присуджувалася
1956	Премія не присуджувалася
1957	Лестер Пірсон	Канада	«За свою роль в подоланні Суецької кризи».
1958	Жорж Пір	Бельгія	«За допомогу біженцям».
1959	Філіп Ноель-Бейкер	Велика Британія	«Як найбільший фахівець із роззброєння».
1960	Альберт Лутулі	Південна Африка	«За зусилля за утвердження справедливості між людьми і народами».
1961	Даґ Гаммаршельд	Швеція	За діяльність в ООН.
1962	Лайнус Полінг	США	Як автор проекту договору про заборону ядерних випробувань.
1963	Міжнародний комітет Червоного Хреста	Швейцарія	В соті роковини свого існування.
1963	Ліга суспільств Червоного Хреста		В ознаменування 100-річчя існування МЧХ
1964	Мартін Лютер Кінг	США	За діяльність на користь рівноправності чорношкірих.
1965	ЮНІСЕФ	ООН	За активную роль в укреплении «братства между народами и мира».
1966	Премія не присуджувалася
1967	Премія не присуджувалася
1968	Рене Кассен	Франція	В ознаменування 20-х роковин ухвалення Декларації прав людини.
1969	Міжнародна організація праці	Швейцарія	«За діяльність із створення „інфраструктура миру“ і зміцненню братства між народами».
1970	Норман Борлоуг	США	За внесок у вирішення продовольчої проблеми, і особливо за здійснення "зеленої революції.
1971	Віллі Брандт	ФРН	«На знак визнання конкретних ініціатив, що призвели ослаблення напруженості між Сходом і Заходом».
1972	Премія не присуджувалася
1973	Генрі Кіссінджер	США	«На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі».
1973	Ле Дих Тхо	В'єтнам	«На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі».
1974	Шон Макбрайд	Ірландія	«За створення міжнародних механізмів спостереження за станом прав людини».
1974	Ейсаку Сато	Японія	«За політику антимілітаризму».
1975	Андрій Сахаров	СРСР	«За безстрашну підтримку фундаментальних принципів миру між людьми і мужню боротьбу із зловживанням владою і будь-якими формами придушення людської гідності».
1976	Бетті Вільямс	Велика Британія	«На знак визнання заслуг в справі миру».
1976	Мейрид Корріган	Велика Британія	«На знак визнання заслуг в справі миру».
1977	Міжнародна амністія	Велика Британія	«За захист людської гідності від тортур, насильства і розпаду».
1978	Анвар Садат	Єгипет	«За підготовку і висновок основоположних угод між Ізраїлем і Єгиптом».
1978	Менахем Бегін	Ізраїль
1979	Мати Тереза	Індія	Удостоєна премії, оскільки вона «утверджує мир в найважливішій сфері, захищаючи недоторканність людської гідності».
1980	Адольфо Перес Есківель	Аргентина	«Як борець за права людини».
1981	Управління Верховного комісара ООН у справах біженців	Швейцарія	За невпинні і часто невдячні спроби надати допомогу біженцям і привернути увагу властей до їх потреб
1982	Альва Мюрдаль	Швеція	«За значний внесок у справу роззброєння».
1982	Альфонсо Гарсія Роблес	Мексика	«За значний внесок у справу роззброєння».
1983	Лех Валенса	Польща	«Як борець за права людини».
1984	Десмонд Туту	Південна Африка	«Мужність і героїзм, проявлений у боротьбі проти апартеїду».
1985	Лікарі світу за запобігання ядерної війни	США	«За заслуги в інформуванні громадськості і відміні свідомості людства на користь світу».
1986	Елі Візель	США	«За прихильність тематиці присвяченій стражданням єврейського народу, жертвам нацизму».
1987	Оскар Аріас	Коста-Рика	Як ініціатор мирних переговорів в Центральній Америці
1988	Миротворчі сили ООН	ООН	За поддержание мира.
1989	14-й Далай-лама (Тензин Гьяцо)	Індія	За неустанную проповедь добросердечия, любви и терпимости в отношениях между отдельными людьми, сообществами и народами
1990	Михайло Сергійович Горбачов	СРСР	За провідну роль у мирному процесі, який сьогодні є важливою складовою життя міжнародного співтовариства
1991	Аун Сан Су Чжі	М'янма	За ненасильницьку боротьбу за демократію та права людини
1992	Рігоберта Менчу	Гватемала	На знак визнання роботи за досягнення соціальної справедливості та етно-культурного примирення, заснованого на повазі прав корінних народів
1993	Нельсон Мандела	Південна Африка	За роботу щодо мирного повалення режиму апартеїду і формування підвалин нової демократичної Південної Африки
1993	Фредерик Віллем де Клерк	Південна Африка
1994	Ясір Арафат	Палестина	За зусилля з досягнення миру на Близькому Сході
	Іцхак Рабин	Ізраїль
	Шимон Перес	Ізраїль
1995	Джозеф Ротблат	Велика Британія	За зусилля у зменшенні ролі ядерної зброї у міжнародній політиці, а також знешкодження такої зброї у довгостроковій перспективі
1995	Пагуошські конференції з науки та глобальних проблем	Канада
1996	Карлос Феліпе Хіменес Біле	Східний Тимор	За зусилля у напрямку справедливого і мирного вирішення конфлікту у Східному Тиморі
1996	Хосе Рамос-Орта	Східний Тимор
1997	Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін	США	За зусилля щодо заборони та знешкодження протипіхотних мін
1997	Джоді Вільямс	США	За зусилля щодо заборони та знешкодження протипіхотних мін
1998	Джон Г'юм	Велика Британія	За зусилля з пошуку мирного вирішення конфлікту в Північній Ірландії
1998	Девід Трімбл	Велика Британія
1999	Лікарі без кордонів	Франція	На знак визнання гуманітарної роботи організації на кількох континентах
2000	Кім Де Джун	Південна Корея	За внесок у сфері демократії та дотримання прав людини у Південній Кореї зокрема та Східній Азії загалом, а також за примирення з Північною Кореєю
2001	Організація Об'єднаних Націй	Організація Об'єднаних Націй	За зусилля щодо створення більш організованого і більш мирного світу
2001	Кофі Аннан	Гана
2002	Джиммі Картер	США	За десятиліття невпинних зусиль з пошуку мирних рішень у міжнародних конфліктах, зміцнення демократії й затвердження прав людини, а також сприяння економічному і соціальному розвитку
2003	Ширін Ебаді	Іран	За внесок у розвиток демократії і боротьбу за права людини, особливо жінок і дітей
2004	Вангарі Маатаї	Кенія	За внесок у сталий розвиток, демократію і мир
2005	Міжнародне агентство з атомної енергії		За зусилля із запобігання використання атомної енергії у військових цілях та за забезпечення її використання у мирних цілях у максимально безпечних умовах
2005	Мухаммед аль-Барадаї	Єгипет
2006	Мохаммад Юнус	Бангладеш	За створення і просування економічних та соціальних можливостей для бідних
2006	Grameen Bank Грамін Банк	Бангладеш
2007	Міжурядова група експертів з питань змін клімату	США	За зусилля щодо поширення знань про зміни клімату з вини людини, а також за закладання основ заходів, спрямованих на протидію таким змінам
2007	Альберт Гор	США
2008	Мартті Ахтісаарі	Фінляндія	За ті зусилля у вирішенні міжнародних конфліктів, які він докладав на кількох континентах протягом трьох десятиліть
2009	Барак Обама	США	За величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії та співпраці між народами
2010	Лю Сяобо	КНР	За тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини у Китаї
2011	Елен Джонсон-Серліф	Ліберія	За ненасильницьку боротьбу за права і безпеку жінок та їхню участь у миротворчому процесі
	Лейма Гбові	Ліберія
	Тавакуль Карман	Ємен
2012	Європейський Союз	Європейський Союз	За внесок впродовж більше шести десятиліть у просування миру і примирення, демократії та прав людини у Європі
2013	Організація із заборони хімічної зброї	Нідерланди	За значні зусилля щодо ліквідації хімічної зброї
2014	Кайлаш Сат'ярті	Індія	За боротьбу проти пригнічення дітей та молоді та право дітей на освіту
2014	Малала Юсафзай	Пакистан
2015	Квартет національного діалогу	Туніс	За вирішальний внесок у розбудову плюралістичної демократії у Тунісі при зародженні Жасмінової революції 2011 року
2016	Хуан Мануель Сантос	Колумбія	За рішучі зусилля, що поклали край громадянській війні у країні, що тривала понад 50 років
2017	Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї	Швейцарія	За роботу щодо привернення уваги до катастрофічних гуманітарних наслідків будь-якого використання ядерної зброї та за новаторські зусилля задля досягнення заборони такої зброї на основі договору
2018	Деніс Муквеге	ДР Конго	За боротьбу проти використання сексуального насилля як зброї війни та збройних конфліктів
2018	Надія Мурад	Ірак
2019	Абій Ахмед Алі	Ефіопія	За зусилля зі встановлення миру та міжнародної кооперації, зокрема, за його вирішальні зусилля з вирішення прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю
2020	Світова продовольча програма	ООН	За зусилля у боротьбі з голодом, за внесок у покращення умов для миру на постраждалих від конфліктів територіях та за лідерські зусилля у запобіганні використання голоду як зброї у війнах та конфліктах