Угода
між Україною і Російською Федерацією про порядок
переміщення ядерних боєприпасів з території України
на центральні передзаводські бази Російської
Федерації з метою їх розукомплектування та знищення
Україна і Російська Федерація, іменовані надалі Сторони,
беручи до уваги Угоду про спільні заходи щодо ядерної зброї від 21 грудня 1991 року, Угоду між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав по Стратегічних силах від 30 грудня 1991 року, а також Угоду між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про статус Стратегічних сил від 14 лютого 1992 року,
підтверджуючи свою прихильність до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 березня 1968 року,
прагнучи до знищення ядерної зброї,
враховуючи наслідки можливих аварій з ядерними боєприпасами при їх переміщенні,
погодились про наступне:
Стаття 1
У цій Угоді наведені нижче терміни мають таке значення:
"Ядерні боєприпаси" - штатні ядерні боєприпаси до тактичної і стратегічної ядерної зброї, групові запасні частини, інструменти та приладдя (ЗІП) і супроводжувальна документація на ці боєприпаси;
"Спеціальна техніка" - навчально-тренувальні ядерні боєприпаси, їх імітатори і вантажомакети, експлуатаційне та технологічне обладнання, експлуатаційна документація, спеціальні транспортні та вантажопідйомні засоби, призначені для перевезення ядерних боєприпасів, роботи з ними у польових умовах, а також для використання при ліквідації аварій.
Стаття 2
Україна здійснює права та виконує обов'язки, які випливають з цієї Угоди, щодо своєї території і з урахуванням своїх інтересів, пов'язаних з виконанням Угоди про спільні заходи щодо ядерної зброї від 21 грудня 1991 року. Вона здійснює контроль за переміщенням ядерних боєприпасів, які знаходяться на її території, і забезпечує спільно з Російською Федерацією їх вивезення на центральні передзаводські бази, які знаходяться на території Російської Федерації, для розукомплектування і знищення.
Сторони здійснюють контроль за знищенням ядерних боєприпасів в порядку, що визначається Протоколом до цієї Угоди.
Стаття 3
Будь-яке переміщення ядерних боєприпасів по території України та вивезення їх на територію Російської Федерації здійснюється відповідно до планів, узгоджених з органами, уповноваженими урядами Сторін.
Контроль за переміщенням ядерних боєприпасів по території Сторін здійснюють їх уповноважені органи. Вони контролюють фактичну кількість і номенклатуру ядерних боєприпасів, що вивозяться у транспортах, і ведуть документальний облік ядерних боєприпасів, переданих для подальшого розукомплектування та знищення.
Стаття 4
Кожна Сторона забезпечує безпечне та безперешкодне переміщення транспорту з ядерними боєприпасами по своїй території.
При плануванні та організації перевезень ядерних боєприпасів діють положення відповідних нормативних документів для цих боєприпасів.
Сторони забезпечують безперешкодний перетин своїх кордонів транспортами з ядерними боєприпасами без проведення митного огляду.
Для перевезення ядерних боєприпасів використовуються спеціальні транспортні засоби, супроводження та охорона яких здійснюється тільки особовим складом ядерно-технічних з'єднань та частин.
Стаття 5
У випадку аварії з ядерними боєприпасами на території України наслідки такої аварії ліквідуються Сторонами.
Питання, пов'язані з відповідальністю за відшкодування заподіяних аварією збитків, включаючи відшкодування збитків фізичним та юридичним особам третіх держав, розглядаються спеціальною комісією Сторін, що створюється на паритетних засадах.
Про виникнення аварії з ядерними боєприпасами Сторона, на території якої виникла аварія, терміново повідомляє уряди Співдружності Незалежних Держав і Міжнародне агентство по атомній енергії.
Стаття 6
Сторони протягом усього періоду знаходження і переміщення ядерних боєприпасів на їх територіях застосовують відповідні нормативні документи щодо дій військ (сил флоту) та спеціальних формувань при можливих аваріях з ядерною зброєю.
Номенклатура спеціальної техніки, яка знаходиться в ядерно-технічних з'єднаннях та частинах, що дислокуються на території України, і підлягає вивезенню, та порядок її вивезення регламентується окремою Угодою.
Стаття 7
Сторони проводять за взаємною домовленістю консультації з метою розгляду питань, пов'язаних з виконанням положень цієї Угоди, а також внесення можливих поправок до неї.
Стаття 8
Положення цієї Угоди не зачіпають суверенних прав Сторін, в тому числі тих, що випливають з їх чинного законодавства та міжнародних зобов'язань.
Стаття 9
Угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до того часу, доки не будуть виконані передбачені нею заходи.
Здійснено у м.Києві і Москві 11 квітня 1992 року у двох примірниках, кожний українською та російською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.
За Україну
(підпис)
Л.Кравчук |
За Російську Федерацію
(підпис)
Б.Ельцин |
|
