Угода
про спільні заходи щодо ядерної зброї
Дата підписання Україною: 21 грудня 1991 р.
Набуття чинності для України: 21 грудня 1991 р.
Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Російська Федерація (РРФСР) та Україна, далі - "держави-учасниці",
підтверджуючи свою прихильність до нерозповсюдження ядерної зброї,
прагнучи до ліквідації всієї ядерної зброї,
бажаючи сприяти зміцненню міжнародної стабільності, домовились про таке:
Стаття 1
Ядерні озброєння, що входять до складу Об'єднаних стратегічних збройних сил, забезпечують колективну безпеку всіх учасників Співдружності Незалежних Держав.
Стаття 2
Держави-учасниці цієї Угоди підтверджують зобов'язання про незастосування ядерної зброї першою.
Стаття 3
Держави-учасниці цієї Угоди спільно виробляють політику щодо ядерних питань.
Стаття 4
До повної ліквідації ядерної зброї на територіях Республіки Білорусь та України рішення про необхідність її застосування приймається за узгодженням з главами держав-учасниць Угоди Президентом РРФСР на основі процедур, розроблених спільно з державами-учасницями.
Стаття 5
1. Республіка Білорусь, Україна зобов'язуються приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року як неядерні держави та укласти з МАГАТЕ відповідну угоду про гарантії.
2. Держави - учасниці цієї Угоди зобов'язуються не передавати будь-кому ядерну зброю чи інші ядерні вибухові пристрої та технології, а також контроль над такими ядерними та вибуховими пристроями, ні прямо, ні опосередковано; так само як ніяким чином не допомагати, не заохочувати і не спонукати будь-яку державу, яка не має ядерної зброї, до виробництва чи придбання будь-яким іншим способом ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю за такою зброєю чи вибуховими пристроями.
3. Положення пункту 2 цієї статті не перешкоджають переміщенню ядерної зброї з території Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та України на територію РРФСР з метою її знищення.
Стаття 6
Держави-учасниці цієї Угоди відповідно до міжнародного Договору сприятимуть ліквідації ядерної зброї. До 1 липня 1992 року Республіка Білорусь, Республіка Казахстан та Україна забезпечать вивіз тактичної ядерної зброї на центральні передзаводські бази для її розукомплектування під спільним контролем.
Стаття 7
Уряди Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації (РРФСР), України зобов'язуються подати Договір щодо СНО на ратифікацію до Верховних Рад своїх держав.
Стаття 8
Ця Угода підлягає ратифікації. Вона набуває чинності на 30 день після здачі всіх ратифікаційних грамот на зберігання Уряду РРФСР.
Вчинено у м. Алма-Ата в одному дійсному примірнику,
білоруською, казахською, російською та українською мовами, при
цьому всі тексти мають однакову силу.
За Республіку Білорусь
С. Шушкевич
(підпис) |
За Республіку Казахстан
Н. Назарбаєв
(підпис) |
За Російську Федерацію
Б. Єльцин
(підпис) |
За Україну
Л. Кравчук
(підпис) |
Зібрання чинних міжнародних договорів України:
Офіційне видання - Том 1: 1990-1991 рр. - К.:
Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. |
