Нічна атака на Київ 16.04.2026
В цій квартирі (27) знаходилися люди: мати з донечкою. Під час тривоги в нашому під’їзді частіше люди виходять у загальний коридор. Але буває так, що і залишаються. В цей раз донечка не спала, а мати вже прилягала, її ліжко було під самим балконом. Коли донька почула страшний гул, вона швидко підняла мати, і вони буквально за секунди вибігли за двері в коридор, ще і зі своєю собакою. І тут трапилося таке жахіття. Все летіло, грохотало…
Я сама не могу того передать, що пережили мої друзі, бо сама знаходилася на дачі, но коли я побачила ці фото, то єдине відчуття, що мене охопило – то є – щастя, що вони живі і не поранені. Навіть не уявляю що б могло з ними трапиться під цім потоком мілкого скла, рам і всього, що летіло на неймовірній швидкості…. Бог відвів цю біду і від них і від мене. Решта зовсім неважлива. О таке світле відчуття допомогає перенести більш спокійно ті втрати, що тимчасовими у цьому світі. А потім зранку вже приїхала я і відчула, що таке людська допомога, що таке волонтерський рух. Біда об’єднала людей. Настільки приємно знаходитися серед тих, хто простягає тобі руку у важки хвилини. Особиста подяка Добробату, які там люди, прям занурюєшся у добро. У мене в квартирі забивали вікна ДСП таки чудові люди Микола і Тарас, а Тарас ще і відомий в Україні художник. У нас у всіх одне бажання Мир і розквіт нашої рідної України. А ті – носії зла- отримають відповідь і від наших Захисників і від Бога. Низький уклін всім, хто очищує нашу країну від ворогів і ззовні і зсередини. Дякую всім, хто допомагав нам в перші дні впоратися з цим лихом. Всім любові і щастя.
Родіонова Наталія.