ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА КАГАРЛИЦЬКОГО РАЙОНУ
Стоянки і поселення, родові могильники і кургани, городища і неукріплені селища, скарби ювелірних виробів і знахідки стародавніх монет – це лише невеликий перелік того, що є в розпорядженні істориків про територію Кагарлицького району в давнину.
Таких пам’яток на території району нараховуеться 114; це городища – 5, поселення – 40, курганів – 36, курганних груп – 27, грунтових могильників – 1, курганних могильників – 5.
Кагарлицький район цікавий археологічними знахідками. Біля села Черняхів у 1900 та 1901 роках археолог В.Хвойко вперше дослідив ранньо-слов’янскі могильники II- ст.н.е., відкривали нову архелогічну культуру наших пращурів, яку назвали за найменуванням села на Пороссі – черняхівською. Пізніше тут же виявлено ще два поселення того ж часу і трохи пізніших часів – трипільської культури (IV-III тисячоліття до н.е.), за назвою села в сусідньому Обухівському районі – Трипілля.
На правому березі Дніпра за 37 км. від районного центру лежить село Балико-Щученка. Воно цікаве своєю історією. Тут збереглися залишки городища Чучин, яке вперше згадується в літописі XI століття. Дане городище було фортецею і портом на Дніпрі і домінувало на всю навколишню територію. Відомо, що Чучин походить від назви річки Чучинка, яка протікала через село і воно почало заселятись на початку XVIII століття. Поруч з балкою, знаходиться село Балики, засноване Київським війтом Іваном Баликою в кінці XVI століття. Є і інша легенда походження назви села, яке вказує на риболовецький промисел, яким тут, певно, займалися, адже поселення розташоване біля річки ("балик” і "щука”). В1921 році села Балик і Щучинка об’єдналися в одне село. Тут же археологи розкопали давньо-руське городище і кочівницькі кургани. |
