До складу Ради входять 15 країн-членів — 5 постійних і 10 непостійних. Відповідні поправки в Статут ООН були внесені 17 грудня 1963 року резолюцією ГА ООН 1995 (XVIII) (до цього в Раду входило лише 6 непостійних членів).

Постійні члени

Постійні члени Радбезу мають право ветувати будь-які резолюції, окрім процедурних: КНР, Франція, Росія, Велика Британія, США

Непостійні члени

10 інших членів обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний термін (кожного року по 5), починаючи з 1 січня. Члени обираються регіональними групами і затверджуються Генеральною Асамблеєю ООН. Щоб бути обраною в Радбез, держава-кандидат повинна отримати щонайменше 2/3 всіх голосів за місце, що може приводити в глухий кут, якщо є два приблизно рівні за силою кандидати; у 1979 безвихідь між Кубою та Колумбією було вирішено лише через три місяці та 154 раундів голосування, коли обидві держави забрали заявки на користь Мексики як компромісного кандидата.

Непостійні члени Ради Безпеки ООН обираються за географічним принципом, а саме:

п'ять — від країн Африки і Азії;
один — від країн Східної Європи;
два — від країн Латинської Америки;
два — від країн Західної Європи та інших країн.

В історичній ретроспективі частіше інших непостійними членами ООН обирались:

Японія Японія — 22 роки як член РБ;
Бразилія Бразилія — 20;
Аргентина Аргентина — 16.

Україна (включно і як УРСР) була непостійним членом 6 років: 1948—1949, 1984—1985, 2000—2001. 2015 року Україну ще раз обрали до складу Ради безпеки ООН на 2016—2017 роки.