Початком трансформаційних змін в системі Альянсу вважається 2002 -й рік, коли на Празькому саміті НАТО були прийняті рішення, про які вперше заговорив 10-й Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон . Ці зміни, передусім, стосувалися впровадження комплексу завдань із вдосконалення потенціалів, створення сил реагування та істотних структурних перетворень у системі Північноатлантичного альянсу . Пізніше вони увішли до «Празької програми трансформації».

«Празька програма трансформації» містить близько 400 різного роду політичних зобов'язань щодо вдосконалення потенціалів системи Організації Північноатлантичного договору. Ці зобов'язання взяли на себе окремі країни-учасниці Альянсу, які поставили за мету підвищення бойової ефективності військового потенціалу у галузі стратегічних повітряних та морських перевезень, дозаправлення у повітрі, здатність до швидкого розгортання, розвиток підрозділів бойової підтримки та тилового забезпечення.