Комітет оборонного планування НАТО — є частиною військової структури, для якої він є важливим органом. Цей комітет був створений з дивізії з Північноатлантичною Радою в 1966 році.

Історія

Витоки Комітету оборонного планування НАТО лежать в травні 1963 року під час засідання Північноатлантичної Ради на міністерській сесії в Оттаві. В ході засідання були окреслені виклики НАТО, які стикалися з усе більш складною міжнародною політичною і військовою ситуацією. Міністри були занепокоєні необхідністю балансу між звичайними і ядерними спроможностями Альянсу і тому вони направили Раді розглянути взаємопов'язані питання стратегії, а також потреби в силах і наявних ресурсах.

Наприкінці вересня 1963 року військові сили НАТО повідомили, що розробили стратегічний план. Також було вирішено, що Північноатлантична Рада представлятиме себе як комітет з планування оборони, щоб направляти і контролювати цей процес. В результаті, комітет зустрівся в перший раз 10 жовтня 1963року, коли він заснував підлеглу, консультативна оборону Робочу Групу з планування, що складається з країн, які виявляють інтерес в плануванні.

Комітет оборонного планування НАТО здійснив свою першу доповідь в грудні 1965 року. В тому ж місяці, Рада постановила питання планування бази оборони на п'ятирічний цикл, а також доповнення у вигляді річного та трирічного огляду.

Склад комісії

Комітет складається з постійних представників, відповідно на рівні Міністрів оборони і збирається два рази на рік. Під час зустрічей вони розглядають питання оборони і предметів, які стосуються планування колективної оборони. За винятком Франції, всі країни-члени в цьому форумі присутні. Комітет оборонного планування є керівництвом для військових влад НАТО в зоні його відповідальності, і має ті ж функції і атрибути та повноваження Північноатлантичної Ради з питань, що належать до його компетенції. Робота Комітету оборонного планування готується рядом підлеглих комітетів з конкретними обов'язками і, зокрема Комітету оборони. Вони планують та розглядають питання пов'язані з військовою структурою країн. Рішення, щодо поставленних цілей в НАТО виробляються відповідно до правила консенсусу.

Структура комісії

Командна структура НАТО складається з Північноатлантичної ради, Комітету оборонного планування і Групи ядерного планування та Військового комітету. Військовий комітет складається з військових представників кожної держави-члена НАТО. Цей орган обговорює основні операції, формулює стратегію і має справу з іншими військовими питаннями. Основні завдання Військового комітету полягає в оцінці, плануванні та рекомендації під час прийняття рішення.

Група ядерного планування

Міністри оборони країн-членів, які беруть участь в роботі Комітету оборонного планування НАТО постійно проводять зустрічі, де вони мають справу з конкретними стратегічними питаннями, пов'язаними з ядерними силами. Дискусії містять широкий спектр питань ядерної політики, засобів зв'язку та інформаційних систем. Ядерна політика Альянсу перебуває під постійним контролем і будь-яке рішення приймається спільно. Процедури планування та консультації постійно оновлюються і відповідно коригуються. Робота Групи ядерного планування складається з членів національних делегацій країн, що беруть участь в НПГ. Група комісії регулярно зустрічається один раз на тиждень, або частіше, якщо в цьому є потреба.

Група ядерного планування, ГЯП (англ. Nuclear Planning Group, NPG) приймає рішення з питань ядерної політики Альянсу, яка піддається постійному аналізу, коригується або адаптується в світлі останніх подій.

З часу закінчення холодної війни, Альянсу вдалося значно знизити свою залежність від ядерних сил. Незважаючи на те, що вони зберігають своє місце як складова політики стримування НАТО, їх роль носить, по суті, політичний характер, і вони не спрямовані проти будь-якої конкретної загрози. Всі країни-члени НАТО, окрім Франції, входять до складу Групи ядерного планування, головою якої є Генеральний секретар НАТО.

Роль Групи ядерного планування

ГЯП є вищою інстанцією в НАТО, уповноваженою приймати рішення з питань ядерної політики, аналогічно Північноатлантичній раді питаннях, що належать до її компетенції. Обговорення, які ведуться в Групі, охоплюють велике коло питань ядерної політики, включаючи питання забезпечення безпеки, охорони та живучості ядерної зброї, системи зв'язку та інформації, а також питання розгортання ядерних сил. В число обговорюваних тем також входять більш широкі питання, що викликають загальну заклопотаність, такі як контроль над ядерною зброєю і її поширенням. Роль Групи ядерного планування полягає в аналізі ядерної політики НАТО у світлі постійно мінливих проблем безпеки в міжнародній обстановці і її необхідною адаптації.

Група є форумом, на якому країни-члени Північноатлантичного союзу можуть взяти участь в розробці ядерної політики та рішень про побудову ядерних сил НАТО, незалежно від того, чи є у них ядерна зброя. Узгоджувані напрямки політики відображають тим самим загальну позицію всіх країн-учасниць. Рішення в ГЯП приймаються на основі консенсусу, як і у всіх комітетах НАТО.

Порядок роботи

Повсякденна робота в Групі ядерного планування здійснюється її апаратом, до складу якого входять співробітники національних представництв усіх країн-учасниць. Апарат займається підготовкою засідань ГЯП на рівні постійних представників і веде детальну роботу від їх імені. Засідання групи проводяться один раз на тиждень, а також скликаються в міру необхідності.

Головним консультативним органом для ГЯП з питань ядерної політики та планування є Група високого рівня (ГВР). У 1998–1999 роках ГВР також взяла на себе функції та обов'язки колишньої Групи вищого рівня з захисту зброї (ДВНЗ), в компетенцію якої входили питання забезпечення безпеки ядерної зброї, його охорони та збереження. Головують в ГВР США, до її складу входять особи, що визначають ядерну політику, і експерти, що направляються зі столиць країн НАТО. Засідання Групи, на яких обговорюються аспекти ядерної політики, планування та побудови сил НАТО, а також питання забезпечення безпеки, охорони та збереження ядерної зброї, проводяться кілька разів на рік. Засідання ГЯП проводяться в міру необхідності на рівні послів і один раз на рік на рівні міністрів оборони.

Військо́вий коміте́т НАТО (англ. Military Committee, MC) — військовий орган НАТО найвищої інстанції. Також він основним органом військової консультативно-дорадчої допомоги для цивільних керівних органів НАТО — Північноатлантичної ради та Групи ядерного планування. Загальне політичне керівництво Військовим комітетом здійснює Північноатлантична рада і, за портеби, Комітет оборонного планування та Група ядерного планування НАТО.

Військовий комітет (ВК) разом з Північноатлантичною радою є найстарішими постійнодіючими органами Альянсу — обидва були сформовані менше ніж через рік після підписання Північноатлантичного договору.

Функції та завдання ВК

Рекомендації з військових питань органам з прийняття політичних рішень

Північноатлантична рада, перш ніж прийняти рішення про участь НАТО в будь-яких військових діях, проводить консультації з Військовим комітетом. Через це ВК вважається найважливішою сполучною ланкою між процесом прийняття політичних рішень керівництвом Альянсу і військовою структурою блоку, яка їх реалізує. Військовий комітет також грає ключову роль в розробці військової політики і доктрини НАТО в рамках дискусій у Північноатлантичній раді, Групі ядерного планування та інших керівних органах.

Рекомендації з військових питань, які надає військовий комітет включають:

• вироблені на основі консенсусу рекомендації щодо військової політики і стратегії для Північноатлантичної ради;
• консультації Північноатлантичної ради з питань санкціонування військових дій;
• рекомендації іншим керівним політичним органам НАТО щодо заходів, необхідних для забезпечення колективної оборони країн-членів НАТО, а також необхідних для реалізації рішень, пов'язаних з операціями та місіями НАТО.

Таким чином, Військовий комітет є невід'ємною частиною процесу прийняття рішень в Альянсі. Під час криз, міжнародної напруженості або воєнного конфлікту, а також при проведенні НАТО військових операцій, наприклад як це було у Афганістані та Косово, комітет консультує Північноатлантичну раду з питань воєнно-політичної обстановки, а також надає рекомендації щодо застосування військової сили, виконання планів дій з врахуванням її особливостей та розробки необхідних правил і принципів застосування сили.

Стратегічне керівництво

Військовий комітет також керує стратегічними командуваннями НАТО, дає загальні військові керівні вказівки Стратегічному командуванню ОЗС НАТО з операцій і Стратегічному командуванню ОЗС НАТО в Європі, бере участь у розробці військової стратегії і стратегічних концепцій Альянсу. У цьому контексті він готує щорічно готує довгострокову оцінку сил і воєнних можливостей країн, що становлять потенційну загрозу інтересам НАТО, а також сфер, що представляють ризик для інтересів НАТО.

Складі Комітету

Держави-члени НАТО у Військовому комітеті представляють вищі офіцери як правило, в званні генерал-лейтенанта або віце-адмірала, які одночасно є військовими представниками генеральних штабів своїх збройних сил в штаб-квартирі НАТО. Військові представники виступають від імені своїх держав і представляють їх інтереси, залишаючись при цьому відкритими для ведення переговорів і дискусій з метою досягнення консенсусу в НАТО. Ісландія, яка не має власних збройних сил, у Військовому комітеті представлена ​​цивільною особою.

Очолює Військовий комітет Голова ВК, який обирається міністрами оборони країн НАТО на трирічний термін. Голова Військового комітету є головним військовим посадовцем НАТО. Він керує повсякденною роботою Військового комітету, а також є офіційним представником ВК і, таким чином, старшим військовим представником Альянсу з усіх військових питань. Голова Військового комітету має міжнародний статус і несе відповідальність перед ВК за виконання своїх обов'язків. Він є його офіційним представником і речником, керує поточною діяльністю комітету та від його імені надає розпорядження Директорату міжнародного військового штабу. За відсутності Голови його функції на засіданнях ВК виконує заступник голови Військового комітету.

Робочі механізми комітету

Офіційні або неформальні засідання Військового комітету, на яких обговорюються військові питання і приймаються рішення про дії ОЗС НАТО проводяться як мінімум один раз на тиждень. Як правило ці засідання проводяться у четвер, безпосередньо після щотижневих засідань Північноатлантичної ради по середам. Це дає можливість швидко реагувати на рішення Ради. На практиці засідання скликаються в будь-який час в міру необхідності відповідно до ситуації, і, зазвичай, наради Північноатлантичної ради та Військового комітету відбуваються значно частіше одного разу на тиждень.

Тричі на рік, як політичний орган, що відповідає за прийняття рішень, Військовий комітет проводить засідання високого рівня за участі начальників генеральних штабів ЗС країн-членів. Як правило, два з них відбуваються штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, а одне — на ротаційній основі в одній з країн НАТО як неформальна конференція Військового комітету.

Крім засідань на рівні НАТО, для обговорення питань військової співпраці Військовий комітет проводить регулярні засідання за участі представників країн-членів Ради євроатлантичного партнерства і учасників програми «Партнерство заради миру» один раз на місяць на рівні національних військових представників і двічі на рік на рівні начальників генеральних штабів. Окрім того, регулярно проводяться засідання з Військовим комітетом Європейського Союзу, з 2004 року — з партнерами по «Середземноморському діалогу». Військовий комітет також проводить засідання в різних форматах в рамках Ради Росія-НАТО, Комісії Україна-НАТО, Комісії Грузія-НАТО.