Фестиваль Військової Авторської Пісні

Фестиваль військової авторської пісні та поезії

 

Всі фестивалі:

 

Володимир Симоненко

народився 18 липня 1951 року в селі Іванівка Богуславського району, Київщини, в сім'ї вчителя. Перша спроба писати власні твори була в старших класах Іванівської середньої школи. В армії служив на Далекому Сході біля міста Комсомольськ-на-Амурі. Потім працював у Києві на заводі ім. Артема наладчиком - майстром верстатів з числовим програмним управлінням .Закінчив авіаційний технікум. В 1978 р. знову став військовослужбовцем. 25 років прослужив у Проскурівській бригаді зв'язку старшим техніком радіостанції космічного зв'язку. Як тільки Україна стала незалежною, присягнув на вірність Українському народу. В 1986 році, в числі перших, брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС. Ліквідатор першої категорії... В 1996 році в складі особливої військової частини приймав участь в миротворчій місії в республіці Ангола. Учасник бойових дій. Демобілізований в 2000 р. З початку 2001р. працював інспектором екологічного контролю на авіазаводі ім. Антонова, на протязі 16 років. Пройшов курс навчання в Екологічній академії підвищення кваліфікації при Міністерстві екології. Останні 5 років був начальником екологічного поста. Капітан запасу. Видав шість книг. Друкувався в багатьох поетичних збірниках .Брав участь у декількох літературно - поетичних фестивалях і конкурсах, де отримував призові місця і був нагороджений дипломами та грамотами. Одружений, двоє дітей.

Сяючим спалахом Слова,
Висвічує стежку тобі.
Краплина. Українська мова,
Живе у тризубім Гербі!..

Поряд звучить і російська:
Нічого, важкий тепер час.
Заходить вона і до війська:
Воюють обидві за нас!..

Великокаліберне слово,
Звільняє і Північ, і Схід.
Країну єднає основа:
Культури народної квіт!

Яка б не була тепер скрута,
Я слово українське вчу.
Лиш в ньому є протиотрута,
Із ним, як на крилах, лечу!..

21.10.2022р.

До коменданта...

В комендантські години
Припиняється рух.
Не гуркочуть машини,
Лише шепіт до вух...
Всі додзвони даремно,
У смартфоні, таємно,
Шифрувальник не вщух...
... Марсоходи на Марсі,
Шурхотять позаземно.
А супутники Маска,
Прослідкують напевно...
Тож порожні зусилля,
Комендантів усіх,
Зупинить божевілля.
Це, як курам на сміх...
...Підморгнув своїм оком,
Із орбіти Юпітер:
Знов війнув ненароком,
В нього сонячний вітер.
Вічні кільця Сатурна,
Перемелюють час.
Обертаючись, жорна,
Прихопили і нас...
Самознищення наше,
Через пиху уяви.
Невже буде всім краще,
Як змолотять на гравій?..
... Глузд потроху зникає,
Зачепитись за що?..
Комендант теж не знає!.. Боже, зглянься!.. Чи що?..

15.10.2023р

У сьогоднішнім сні, я літав.
Дуже просто, лиш силою думки.
Як у кращі, молодші літа,
Легко ніс на плечах обладунки.

По - над сходами. Між поверхами.
Зустрічались знайомі обличчя.
Кілька поглядів, слів поміж нами
І політ в лабіринти заніччя...

Шепотіла невиразно совість.
Я спішив до якоїсь мети.
Як гортав недочитану повість,
Що в роман не змоглоа прорости...

23.09.2023р.

Розсипали листя тополі:
Стежини лежать в мідяках.
Гілки до плечей уже голі.
Черінь опівденний прочах...

Тополі виструнчують спини,
У шрамах недавніх боїв.
А осінь прикриє долини,
Туманом холодних бинтів...

Затихли бої, відгриміли...
Та обрій далекий тремтить.
Обценьки війни тягнуть жили,
З народу мого... Кожну мить...

13.10.2023р.

Фантомні болі...

За час війни, зносив я шкіру,
Кістки усі порахував.
Собі залишив тільки Віру,
Яку у серце заховав.

Де мої руки, ноги де?
Їх тіні зникли по підвалах...
Камо грядеше? Хто іде?
Фантомні болі по вокзалах!

З Чернігова і Краматорська,
Із Запоріжжя і Дніпра.
Де чаплія гаряча, орська,
Дітей на тОйсвіт загребла...

...І в день, і в ночі всі безсонні,
Фантомні болі за вікном...
До них торкаються аксони
І біль тоді вже не фантом!..

13.09.2023р.

Серпом вимахує вже серпень,
Серед палаючих заграв.
І посох Бога вже не вперше,
На нашу Землю показав.

Є відчуття Армагедону.
Де сили зла і сили Світла,
від Закарпаття і до Дону...
Руйнує все остання битва!

Христова кров, колись пролита,
Все ще спокутує гріхи.
Молю Отця, у крайнє літо,
Щоб час закінчився лихий!

Випробування навертають
У Віру, тисячі людей.
Ті, хто в окопах, точно знають,
Рятує Диво від смертей!..

...Я вам скажу: То не буденно,
Подвижництво, во ім'я Боже!
В нас більшість молиться щоденно!
Захисникам Бог допоможе!

Мета одна, для всіх єдина.
Бо у молитві Сила є.
Хай переможе Україна!
А Перемогу, Бог дає!

04.08.2023р.

По цей бік річки вибухи з гармати!

І в путь - дорогу хилиться душа...

Кому лишить ключі з дверей до хати?

І ранні роси в травах спориша?..

 

Якби я крила мав свої, орлині,

То і в захмаррі ворогів карав!

За їх підлоту, за ножі у спині,

За горизонти в полум'ї заграв!..

 

Ми віддаєм на їхній берег плату!

За кожен блиск дитячої сльози...

І точно в ціль наводимо гармату.

Нехай згорять від НАШОЇ грози!!!

 

16.09.2024р.

Київ, Гостомель, Озера

Азимут майже один.

Річка асфальтна простерла,

Поруч втрамбований плин...

 

Три польових кілометри.

Поміч земляцька найближча.

Можна сказати відверто:

Дружба між нами -- найвища!..

 

...У час воєнних лихоліть,

Постали поруч, обіруч.

Розруха наша так болить,

Сягає до Дніпровських круч...

 

Гостомелю, Озерам сповна,

Руїн і вибухів до горла.

Пожежна чорно-сіра вовна,

Аж до небес, як бинт, огорне...

 

...У нас -- нескорена країна.

Наш Дух -- поборює навалу!

Хоч залишилася руїна,

Та ворогів вогнем злизало!

 

Війна, на жаль, ще й досі виє,

Як вовк, тривожними ночами.

Та наш народ і поле сіє,

І фронт підтримує плечами!

 

Я вірю, Перемога прийде.

У школах вивчимо дітей.

І мирне Сонце знову зійде,

Осяє Переможний День!

 

21.03.2023р.

Весна відкрила двері:

Злітайтесь, чорногузи!

На чистому папері,

Слова диктують Музи...

 

Під березневий захист

Крокуєм від зими.

В природі новий статус:

Народження Весни!

 

І проліски, і крокуси,

І жваві горобці.

Тепліють Сонця проблиски,

День довшає в кінці.

 

І попри всі болячки,

Холодні рецидиви,

Активно, без розкачки,

Весна приносить Диво!

 

Донатимо трудами,

На Перемогу нашу!

Щоб військо із боями,

Здолало підлу рашу...

 

Щоб хлопці повернулись

У радість стоголосу!

В тепло весняних вулиць.

Щоб так усе збулося...

 

...Заквітчана, заклечана

Іде весна нестримна!

Із Прапором за плечами,

Що Україна -- вільна!

 

04.03.2024р.