³ ϳ

 

:

 

 

Андрій Кириченко

На братских могилах не ставят крестов,
Но разве от этого легче?
Владимир Высоцкий

 

Могилою стала квітуча земля,
У виразках вирв і пожеж
Чорніють колони, вогонь догоря,
І склад особовий, авжеж,

Завмер на узбіччях в кривавім багні
І розум згасає в очах.
Як мотлох смердючій росії сини
Лежать на вкраїнських степах.

В руїнах Чернігів, Житомир, Бердянськ,
Під Києвом люті бої.
Гостинні «брати» завітали до нас,
Прислали дарунки свої.

Та смерть пропаганді не вірить давно,
І щедрі збирає жнива.
Приціл Bayraktarа – цікаве кіно,
І помста – не просто слова…

А там, де останній їх танк догорів,
Там соняхи будуть цвісти.
На братських могилах не буде хрестів.
Навіщо нам в полі хрести?

02.03.2022

День дев’ятий

Была среда, четвертый день войны...
Виктор Третьяков

Було спочатку слово, і слово стало Богом.
Спочатку був наказ, а потім бій.
У слухавці хрипіло – Утримати дорогу!
Вони ось – ось вже вийдуть по прямій.

Вже чути гуркіт танків і посеред світанку
Солярний дим розмазав силует.
Асфальт вминають траки, хвилина до атаки,
І на броні вже розрізнялась «Z».

Мов стиснута пружина. Згадалася дружина,
З донькою їх притиснув до грудей…
І вже не відступити – у нас в підвалі діти,
А їх колона поруч вже гуде.

І раптом страх розтанув як протяги туману
Під променями сонця на броні.
І ось вже спалах-вибух! Грім, полум’я і вигук:
- Гори, падлюка! До золи гори!

Спочатку було слово, і заповідь не нова
Та ми не відчували вже вини.
За Харків і Гостомель, Чернігів і Житомир…
Йшла п’ятниця, дев’ятий день війни.

 

04.03.2022

Герої лихих часів

Герої лихих часів.
Герої сумних пісень.
Нас вибір сюди привів,
Призначивши судний день.

Призначивши біль від втрат,
Невизначеність і піт.
І хто кому дійсно брат?
Де вихід, а де приліт?

Де кілька хвилин на бій
І декілька днів без сну.
Де мертві тримають стрій,
А літо не жде весну.

Діждавши сирен виття
І сльози очей сухих,
Що розпочинають день:
Хто вижив, а хто не встиг…

Хто з нами, хто проти нас
Штовхає у цей світ в пітьму.
Ми не обирали час
І я зрозумів чому!

Чому тільки ми одні
І зграя голодних псів.
Герої сумних пісень.
Герої лихих часів.

03.04.2022

З Україною в серці

З Україною в серці, зі світлом в душі,
Ми розправили крила своїх перемог.
У крові гартувалися помсти мечі,
Бо без помсти убивць пробача тільки Бог.

Хоч від зброї не сходять мозолі з долонь,
Але сіємо хліб, як спадковано нам!
Проростає від сліз навіть камінь, либонь,
А безкраї лани – то могила катам!

Подивись, вже поля зачекались весни,
Після лютою ночі так прагнуть тепла…
І зростатимуть знову в нас діти війни,
На уламках колон із імперії Zла.

Нам довіку ділити колишніх братів
На юрбу за парканом і стерво в ярах,
Пам’ятати героїв і стримувать гнів,
Бо не всіх ворогів ми добили в боях.

З Україною в серці та на рідній землі
Ми здіймаємо прапор до самих зірок.
Ми зробили, ми вижили, ми перемогли!
З нами правда і сила,
З нами віра і Бог!

16.04.2022