"УКРПОЛБАТ – 10 років на варті миру"

У Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця» 1 вересня ц.р. за ініціативи голови ради Всеукраїнського Об’єднання «Союз учасників миротворчих операцій» Сергія Грабського та підтримці Яворівської районної організації ВО СУМО відбулась виставка, присвячена історії українсько-польського батальйону. Тема виставки – «УКРПОЛБАТ – 10 років на варті миру» в межах циклу «Україна миротворча».

Допомогу у створенні експозиції надали колишні миротворці, які проходили службу у складі УКРПОЛБАТу на теренах колишньої Югославії. Наприклад, Роман Воробей, за плечима якого три миротворчі місії у складі батальйону, представив власну колекцію. Це майже 90% експонатів всієї експозиції.

Для миротворців це була не тільки можливість зустрітися із своїми бойовими побратимами, а й вшанувати пам'ять загиблого в зоні АТО підполковника Ігоря Ляшенка, командира батальйону 24 окремої механізованої бригади, який свого часу служив в УКРПОРЛБАТі. Заради справедливості слід зазначити, що багато колишніх миротворців різних місій та миротворчих контингентів зараз захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої Батьківщини на Донбасі.

За словам С. Грабського, солдати та офіцери, які боронять нашу Державу, загартовані у важких місіях і бойових умовах Близького Сходу, Африки, Балкан, Таджикистану, Придністров’я, інших регіонів. Багато років миротворці брали участь у врегулюванні конфліктів на етнічному, релігійному, політичному підґрунті в різних регіонах світу. Ніхто з них не міг передбачити, що колись полум’я війни займеться в Україні. І зараз, у тяжку годину, їм разом з усім народом доводиться боронити нашу Вітчизну. В нагоді став досвід, накопичений у миротворчих місіях.

Було чим поділитися і Роману Вороб'ю, командиру роти у перших місіях, начальнику штабу у наступних місіях і командиру УКПОЛБАТу з 2005 по 2007 рік. Згодом, в підрозділах міжнародного співробітництва він безпосередньо займався питаннями підготовки миротворчих контингентів, їх забезпечення та проведення ротацій, усвідомлюючи нагальні потреби миротворчого контингенту з середини. Комбат щиро ділився спогадами, давав пояснення щодо своїх експонатів, спілкувався із журналістами і бойовими друзями. Згадували свої будні і колишні миротворці. Багато хто з них і зараз «на варті миру», тільки вже на своїй рідній українській землі.

Попри радості від зустрічі розходились хлопці із смутком на душі і з твердим переконанням, що мир в своїй країні треба робити своїми руками.

Михайло Чернов

«Народна армія», 6 вересня 2014, №53 (5286)