«Школа виживання»

від Центру миротворчості

Статті до занять школи виживання

 

Плани занять школи виживання

План занять (Лекції)

Тема «Постановка табору. Організація привалів і стоянки»

No. з/ч
Питання
Час
1.
Вступна частина
10 хв.
2.
Основна частина
 
1. Організація привалів і стоянки
5 хв.
2. Вибір місця
5 хв.
3. Вимоги зручності
10 хв.
4. Вимоги безпеки
10 хв.
3.
Заключна частина
5 хв.

Лекція

Тема «Постановка табору. Організація привалів і стоянки»

1 Організація привалів і стоянки

У туристичній і експедиційної практиці привал - це короткочасна зупинка для відпочинку, уточнення орієнтування, надання допомоги і т. п..

Час і частота привалів залежать від складності маршруту, стану групи, ступеня терміновості поставлених перед групою завдань. Туристичні групи зазвичай практикують зупинки на 5-10 хвилин через 30-50 хвилин руху. Це так званий "малий привал". Великий привал на обід триває до 2-3 годин.

Місце, на якому група розміщується під час привалу, називається бівак.Табір - це стаціонарна стоянка, яка передбачає тривалий термін перебування на ній, що вимірюється тижнями, а іноді і місяцями.

2 Вибір місця

Вибір місця здійснюється керівником групи з урахуванням базових вимог до польової стоянки, завдань групи, характеру передбачуваних робіт.

Базові вимоги можна умовно розділити на 2 групи: вимоги безпеки і зручності. Якщо на обраному місці не передбачається перебуваня тривалого терміну, то вимоги зручності стають другорядними.

Із зростанням терміну існування табору вимоги до зручності та безпеки істотно зростають.

3 Вимоги зручності

Місце для стоянки повинно бути сухим.

Основні зовнішні ресурси, що споживаються табором - це вода і дрова. І якщо вода може бути чи ні, то дров має бути тим більше, чим більша чисельність табору і чим довший термін табір повинен функціонувати.

Ідеальна стоянка на березі річки або озера. Але пошуковик тим і відрізняється від туриста, що не він вибирає місцевість, а вона його.

Тому якщо працювати доводиться в районі, віддаленому від великих водойм, то ще на етапі розвідки слід визначити засіб забезпечення табору водою. Розраховувати доведеться лише на струмки, джерела і колодязі. Набирати воду з випадкових калюж не можна.

Дров багато не буває, вони потрібні не тільки як паливо, а й як будівельний матеріал. Тому найкраще, якщо в околицях табору будуть перебувати кілька великих сухостійних дерев, бажано хвойних порід. Заготівля дров з великого дерева значно простіша, ніж з дрібних.

Одна повалена сушина протягом декількох днів у міру потреби розпилюється і колеться. При цьому виходять компактні і, головне, сухі поліна. Дрібні гілочки доводиться збирати по всьому околишньому лісі, потім тягнути їх оберемок через зарості підліску до табору, а після дощу ще й сушити.

4 Вимоги безпеки

Одна з найбільш важливих вимог - це відсутність навколо стоянки або табору предметів, що можуть впасти або стануть небезпечними під дією природних факторів у вигляді вітру, дощу, снігу, землетрусу, смерчу, цунамі і іншого.

Будьте завжди уважні до нахилених дерев і гілок, що висять. Особливу небезпеку становлять зломлені дерева, які не впали, а зпираються на сусідні. Якщо Вам необхідно встати саме в цьому місці, то краще подібні "конструкції" обрушити заздалегідь.

Обране місце повинне забезпечувати захист від вітру і мошкари. Тут цікаво відзначити, що виконати  ці вимоги одночасно буде складно, оскільки саме продувність місцевості гарантовано звільняє її від кровососучих. Відкритий всім вітрам табір, поставлений в чистому полі, про комах може забути. Але, ховаючись від дощу в лісі, готуйте репеленти.

На височини відсутність комарів буде з лишком компенсовано потужними поривами вітру по наметах. В яру або низині Ви можете не відчути і легкого вітру, але саме в таких місцях зазвичай утворюються стоячі калюжі і болітця, а це улюблене місце комарів. Відтак, доведеться шукати "золоту середину".

Не слід зупинятися близько до обривів і інших елементів рельєфу, з яких можна впасти. Небезпека лавини, зсуву або каменепаду характерна для гірської місцевості.

Потрібно враховувати можливість підтоплення табору через сильні дощі. Не рекомендується зупинятися на невеликих, низьких річкових островах. Слід завжди враховувати можливість грози, особливо в горах. Табір, поставлений в полі, буде відкритий не тільки всім вітрам, а й усім блискавкам.

Тому краще знайти стоянку в лісі.

Не варто ставити табір біля села. Якщо ніч застає вас на маршруті біля села, і немає можливості довго продовжувати рух, то ставати на ніч слід ДО того, як ви пройдете село, а не ПІСЛЯ того, як вас там вже бачили. Ваше вогнище не повинно бути видно з населеного пункту і доведеться утриматися від гучних розмов.

Ще більше не варто стояти, а тим більше гуляти поблизу військових частин.

Не варто зупинятися довгостроковим табором біля високовольтних ліній, газо- і нафтопроводів, тваринницьких ферм, очисних споруд, бурових вишок, жвавих автомагістралей, аеродромів, стартових комплексів ракет, атомних електростанцій...

При зупинці на ніч бажано використовувати старі місця стоянок. По-перше, при цьому використовується вже готове костровіще і тим самим не завдається шкода природі. По-друге, ці місця, як правило, вже перевірені і відповідають усім або більшості наведених вище вимог.

Вибір місця стоянки здійснюється завидна, не менше ніж за годину до настання темряви. А на постановку великого базового табору, як правило, йде майже весь перший світловий день. Це слід пам'ятати і враховувати при плануванні експедиції.

Центр миротворчества