НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА У РАЗІ КРОВОТЕЧІ

Джгут накладають при масових артеріальних, венозних і змішаних кровотечах, що не зупиняються тугою пов'язкою чи тампонадою рани, стерильними марлевими серветками або індивідуальними пакетом.

За відсутності стандартного джгута можуть бути використані підручні засоби: пояси, ремені, еластичні бинти тощо.

При кровотечах з ран верхньої кінцівки джгут накладають на нижню або верхню третину плеча (рис. 13.7. - Прим. З.Ф.) Накладання джгута посередині плеча протипоказано, бо можна здавити променевий нерв. Накладання джгута на передпліччя малоефективне, бо судини розташовані глибоко між двома його кістками. При кровотечах з ран нижньої кінцівки джгут накладають на стегно.

Під джгутом по всій окружності кінцівки треба підкласти прокладку з марлі, бинта, одягу. Сила, з якою накладають джгут, визначається кровотечею з рани і зникненням пульсу на периферичних артеріях (на променевій артерії руки, на артерії тилу стопи або позаду внутрішньої кісточки на нозі). Всі витки джгута накладають з однаковою силою, рівномірно, один коло одного, без защемлення шкіри. Під один з його витків кладуть записку, зазначивши час, коли накладено джгут, і строк його послаблення.

Джгут не можна прикривати бинтами, одягом, шиною (при відкритому переломі), бо це ускладнює контроль за ним, а потім - його послаблення чи зняття.

Щоб запобігти обмороженню, кінцівки вивільняють від тісного взуття, резинок і створюють умови тепла і для всього тіла, і особливо для ушкодженої кінцівки.

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

http://tourlib.net/books_ukr/filipov13-3-2.htm

Здоров'я

Школа виживання

Центр миротворчества