Повна або часткова втрата продуктів харчування теж створює екстремальну ситуацію. В умовах автономного перебування групи у тайгово-гірському районі втрата продуктів ставить групу на межу виживання. У такій ситуації в першу чергу необхідно з'ясувати, скільки днів триватиме подорож по найбезпечнішій і найкоротшій дорозі до найближчого населеного пункту. Згодом провести ревізію наявних продуктів та розподілити їх на визначену кількість днів.

Деякий час людина може існувати за рахунок запасів, накопичених організмом, але не більше двох-трьох тижнів, оскільки позбавлений харчування організм відповідно перебудовується і починає витрачати свої тканинні запаси.

Аварійний запас продуктів може компенсувати тільки частину потреб організму. Але наявність навіть невеликої кількості їжі стає психологічним чинником виживання. У людини зникає страх перед голодною смертю.

Голод відчутний протягом перших трьох-чотирьох днів. Згодом почуття голоду поступово згладжується, покращується самопочуття та працездатність.

В умовах виживання необхідно максимально використовувати все, що дає нам природа. Хоча б часткове поповнення енергетичних сил організму є основою для відновлення працездатності та покращення самопочуття.

З тваринного світу в їжу можна вживати ракоподібних, жаб, молюсків, пташині яйця. В жаби буває отруйна шкіра (особливо у бородавчатої), тому перед приготуванням шкіру з жаб необхідно знімати. Всі види ящірок та змій є їстівними. Змію спочатку потрібно вбити і тільки переконавшись, що вона мертва, її можна брати руками. У змії обов'язково відрубують голову (щоб уникнути отруєння) та знімають шкіру. М'ясо змії можна варити та запікати на вогні.

Всі птахи їстівні. Найлегше вполювати куріпку - вона не літає, і тому в неї легко влучити палицею. М'ясо хижих птахів потрібно готувати довше. З пташиних гнізд легко добувати яйця.

Комахи багаті білками, вуглеводами та жирами. Однак часто людина, навіть дуже голодна, відмовляється від такої їжі через її неприємний вигляд. У такому разі необхідно перебороти почуття огиди.

Личинки комах та жуків теж багаті на білки і вуглеводи. Шукати їх потрібно на деревах з відслоєною корою та в старих порохнявих пнях. Краще збирати живі та здорові личинки. їсти їх можна як сирі, так і варені та печені. Споживаючи їх, потрібно пам'ятати, що в багатьох народів ця їжа вважається делікатесом.

В їжу вживають сарану та коники, їхні личинки, гладкі (неволохаті) гусениці (всі волохаті гусениці - отруйні). У жуків необхідно видалити хітинові панцирі, крила та лапки - вони подразнюють стравохід. Мурашки можна вживати, проваривши шість-вісім хвилин (час, необхідний для зруйнування мурашиної кислоти).

Особливо багаті білками хробаки. Усі види земних хробаків їстівні. Зібрані хробаки необхідно деякий час протримати без їжі (протягом 12 годин), після чого пальцями з них видавити нутрощі, промити та висушити під сонцем або на гарячому камінні. Суха маса, розтерта в порошок додається до іншої їжі.

Не можна збирати комах та личинок, які проживають на падалі, відходах та екскрементах, бо вони переносять різні інфекції. Не збирайте личинки на спідній частині листя - вони часто виробляють токсини. Яскраві комахи та гусениці здебільшого отруйні. Не рекомендовано їсти земних молюсків.

Як в екстремальних умовах змайструвати та розставити найпростіші сильця на птахів та звірів, змайструвати знаряддя полювання та риболовлі (і ще безліч інших корисних порад), - детально розповідає Дон Міллер у посібнику "Виживання за методами САС". Книжка написана за матеріалами інструкцій британської спеціальної авіадесантної служби (САС). Це посібник з виживання для людей, які з різних причин опинилися наодинці з дикою природою.

Не менш різноманітна їжа з дикоростів рослинного світу. Щоправда, вона не така смачна та поживна, як їжа тваринного походження, але протягом тривалого часу може підтримувати сили. У тайзі та лісах середньої смуги дари природи стають у пригоді всім мандрівникам. Як продукти харчування, вони є суттєвим доповненням до раціону групи у звичайних умовах, а в разі втрати продуктів стають достатнім джерелом їжі. Для харчування вживають гриби, ягоди, фрукти; квіти, листя, стебла та коріння їстівних рослин (див. шосту групу ілюстрацій на кольоровій вкладці).

Для салатів можна використовувати кульбабу, кропиву, щавель, подорожник, листя черемші, листя лопуха, листя іван-чаю, лободу, конюшину. Для приготування напоїв та відварів - м'яту, шипшину, калину, малину (ягоди та гілки), чебрець, ожину (ягоди та гілки), суниці (ягоди та листя), звіробій, горобину.

Коріння деяких рослин може замінити картоплю. Наприклад, такий рецепт: коріння лопуха, рогозу та комишу озерного необхідно ретельно промити, нарізати кружальцями, посолити та спекти на вогнищі. Страва буде ще смачнішою, якщо коріння відварити в підсоленій воді та підсмажити на олії. Для такої страви годяться також бульби стрілолисту, коріння буркуна, коріння хвоща польового та водяні горіхи. їх можна їсти сирими, вареними, смаженими та додавати до супу, заміняючи картоплю.

З коріння аїру та комишу можна добути цукор та приготувати солодкий напій.

У лісі можна зробити повидло, виварюючи подрібнений корінь лопуха (містить до 12 % білкових речовин та до 45 % полісахариду інсуліну) та листя щавлю або кислиці (одна третина кількості лопуха). Виварювати повидло потрібно протягом 1-1,5 години в невеликій кількості води.

У сухому кореневищі рогозу міститься до 46 % крохмалю, 11 % цукру і до 24 % білкових речовин. З висушеного кореню можна виготовити борошно та спекти хліб чи коржики. З цього ж борошна можна зварити кисіль.

Гарніри можна приготувати з м'якого внутрішнього прошарку кори молодої берези або сосни та стебла комишу озерного, дрібно нарізавши їх як локшину. їсти таку локшину можна як сиру, так і варену.

З насіння гірчака та лободи можна приготувати кашу.

Приготування їжі в екстремальних умовах вимагає певних вмінь та навичок. Пташину, рибу та дрібних звірів можна готувати на вертелі (на полум'ї та над жаром).

Їжу можна також приготувати під вогнищем. Для цього в землі викопують ямку (можна вивернути з землі камінь) і свіжим листям викладають дно ямки. На дно укладають тушку птиці, м'ясо або рибу і теж накривають або обгортають свіжим листям. Тоді засипають ямку з продуктами шаром піску (1,5-2 см). Зверху розпалюють вогнище і дають йому прогоріти. їжа буде готова через 30-40 хвилин.

У багатьох випадках, коли група втрачає спорядження та продукти харчування, вона втрачає також і посуд для приготування їжі. Посуд (плаский або конічний) для кип'ятіння води та готування страви можна приготувати з березової кори. Вогонь повинен охоплювати тільки ту частину посуду, який дотичний до води, - за такої умови берест не прогорить.

їжу можна приготувати і в земляній духовці. У піщаному ґрунті необхідно викопати ямку (40-45 см) і викласти на дно розпечене каміння. Для запобігання опікам каміння необхідно брати дерев'яними рогачами. Каміння накривають листям і зверху кладуть м'ясо або птицю, накривають листям та засипають піском. Через півтори години страва буде готова.

В умовах походу після доброго улову риби частину риби можна закоптити. Для цього у березі ріки або у схилі яру риють яму завдовжки 1 метр.

Вихід із ями обкладають квадратами дерну, утворивши комин (шириною 40 см та висотою 40-50 см). Випотрошену та підсолену рибу нанизують на дріт або палички та підвішують у комині (рибини не повинні торкатись одна одної). Зверху комин накривають корою або вологою тканиною. При вході в нору розпалюють вогнище, яке повинно весь час тліти. До години риба буде готова. Така риба зберігатиметься до п'яти днів. Таким же способом можна приготувати м'ясо, та на це потрібно витратити значно більше часу - до чотирьох годин.

http://tourlib.net/books_ukr/filipov14-2-6.htm