Найпоширеніший спосіб подолання ріки - переправа вбрід. Кожна переправа вбрід повинна починатися з оцінки місця переправи та визначення способу проходження броду. Спочатку група повинна ретельно обстежити ріку та її береги. Вибираючи місце переправи, беруть до уваги ширину та глибину ріки, швидкість течії, наявність місць для організації страховки та спостереження за переправою. Вивчається характер дна та визначається, чи не несе вода по дну ріки каміння (чути глухі удари каміння об дно). Не можна розвідку та підготовку до переправи обмежувати в часі - деколи на складну переправу витрачається два-три дні.

Вибір місця переправи залежить від кількості учасників походу. Невеличкій групі з чотирьох-шести учасників організувати складну переправу практично неможливо. Велика група має можливість організувати пункт (пост) перехоплення на випадок зриву учасника. Місце перехоплення визначається за допомогою гілок або невеличких колод, які пускають по течії. У тому місці, куди течія приб'є ці предмети, і слід встановлювати пост перехоплення з трьох-чотирьох учасників. На місці організації посту має бути дерево або каміння, які використовують для організації страховки учасника перехоплення. Доцільно провести тренувальний заплив "на перехват".

Найбільш безпечне місце для переправи вбрід - це ділянка ріки, де сила дії потоку води на людину мінімальна, тобто русло найширше, а глибина потоку найменша. Здебільшого це місця розділу ріки на декілька рукавів. Якщо в ріці є острівки та обмілини, то на них можна перепочити та продумати подальший рух.

Не рекомендовано здійснювати брід у місці повороту ріки. Швидка течія розмиває протилежний (зовнішній) від центру повороту берег. На такому березі неможливо зачепитися, виходячи з ріки.

Головними перешкодами на переправі вбрід є швидкість течії та ширина ріки. Швидкість течії визначають по часу, за який кусок дерева пропливає певну відстань.

Ширину ріки можна визначити за допомогою травинки (рис. 11.2). Цей спосіб знають навіть юні туристи-краєзнавці. Полягає він ось у чому.

Рис. 11.2. Визначення ширини ріки з допомогою травинки

Рис. 11.3. Визначення ширини ріки геометричним способом

Вибираємо на протилежному березі, близько до краю, два примітні предмети і стаємо з витягнутими перед собою руками, в яких затиснута травинка. Закриваємо травинкою простір між вибраними предметами. Одне око має бути заплющеним. Після чого, склавши травину вдвоє, відходимо від берега доти, доки відстань між вибраними предметами не закриється складеною травинкою. Відстань між двома точками стояння буде рівною ширині ріки.

Можна визначити ширину ріки й по-іншому (рис. 11.3). Стаємо на березі в точці А й вибираємо на протилежному березі (точка В) помітний предмет (камінь, дерево). Після чого під прямим кутом від лінії АВ робимо певну кількість кроків (наприклад, 20) і відзначаємо це місце кілочком (точка О). Від цієї точки відраховуємо таку ж кількість кроків (точка С) Далі під прямим кутом від лінії АС ідемо до точки D, яка з точками О і В буде на одній прямій. Отже, ширина ріки AB=CD. Так можна визначити відстань до усякого недоступного предмета.

Для страховки необхідно брати мотузок на 10-15 м довший від ширини ріки. Адже коли учасник перейде на протилежний берег, частину мотузка дугою знесе вниз по течії. А запас 10-15 м дасть змогу вилізти на протилежний берег та зачепитися за дерево або камінь.

Після визначення місця броду з урахуванням русла та течії починаємо переправу. Якщо течія більш-менш повільна та втрата рівноваги загрожує учасникам лише купанням, то можна переходити поодинці та по двоє.

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

http://tourlib.net/books_ukr/filipov11-2.htm

Подолання водних перешкод

Школа виживання

Центр миротворчества