Болота, які утворилися внаслідок затоплення або зволоження заплави, долають, перестрибуючи з купини на купину (по горбиках на болоті, порослих травою або мохом), або йдуть по краю заболоченого (затопленого) місця, використовуючи для опори ніг твердий ґрунт біля дерев та кущів.

Болота, утворені в результаті заростання старих водойм є ще складнішою перешкодою. Заплавина під ногами на таких болотах погойдується. Таке місце краще обійти. Та інколи заболочені місця включаються в нитку маршруту як складові набору природних перешкод. Так, розробляючи маршрути V категорії складності по Приполярному Уралу, туристи включають у маршрут проходження болота "Пальника Юр", що в перекладі з комі означає "згубне місце". Довжина ділянки перетину болота 7 кілометрів. Болото промарковане віхами,-але рухатися по ньому можна тільки дотримуючись обов'язкових правил. За допомогою довгої загостреної жердини прощупується шлях групи. Рекомендований інтервал між учасниками групи - до 5 метрів.

Йти по болоту треба м'яко, ніби промацуючи стежку. Ступивши крок убік, нога провалюється в болото. Для руху болотом в ґумових чоботах необхідно максимально щільно обгорнути ноги онучами або натягнути 2-3 пари грубих шкарпеток. Інакше болото всмоктує чобіт, і нога вискакує з нього, що завдає зайвого клопоту з витягуванням чобота з болота та перевзуванням.

Першого учасника варто страхувати мотузком. У разі, коли турист провалюється, він кладе жердину на заплавину і пробує самотужки вибратися з болота. Якщо під ногами немає твердої опори і самотужки вибратися на тверде місце не вдається, треба припинити будь-які рухи і чекати допомоги товаришів. Щоб мотузок не прорізав заплавину, під нього слід підкласти жердину або хмиз. Ні в якому разі не слід бігти гуртом на допомогу. В такому випадку заплавина прорветься, і ситуація стане катастрофічною.

Наближатися до людини, яка провалилася в болото, необхідно поповзом. Біля неї із жердин і гілок вимощується гать, на яку витягують потерпілого. Якщо в такій ситуації в туристів немає мотузка, біля потерпілого вимощують гать і витягують його за допомогою ременів та протягнутої довгої жердини.

Болото можна перейти:

- якщо його покривають густі трави упереміж з осокою;
- якщо на болоті видимий поріст сосни;
- болото покрите суцільним поростом моху і товстим шаром (до 30 см) старого перепрілого моху.

Болото перейти важко:

- якщо на ньому серед моху трапляються часті калюжі застійної води;
- якщо на болоті росте пухівка (Eriophorum L), на якій після цвітіння залишаються подібні до кульбаб головки пуху.
- якщо болото поросло густим чагарником, вербою або березою.

Болото перейти майже неможливо:

- якщо воно покрите очеретом;
- якщо болотом плаває трав'яний покров.

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

http://tourlib.net/books_ukr/filipov10-2.htm

Подолання водних перешкод

Школа виживання

Центр миротворчества