Ільтиця (річка)

І́льтиця — річка в Україні, в межах Баришівського та Переяслав-Хмельницького районів Київської області. Права притока Трубежа (басейн Дніпра).

Назва

І́льтиця — сучасна українська назва.
І́льта — альтернативна назва.
А́льта — стара українска назва
Льто (давньорус. Льто ) — згадується в руських літописах. Також — Льта, Олто.

За припущеннями деяких топонімістів, назва цієї річки подібна до назви річки Олти, лівої притоки Дунаю. Раніше вважали, що назву Олт на береги Дунаю принесли слов'яни, проте нові дослідження, зокрема О. М. Трубачова, показали зворотне. Саме Альта послужила прототипом назви річки Олти. Як зазначає О. С. Стрижак, назва означає «текти».

Опис

Довжина 26 км, площа басейну 387 км². Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 10 м. Заплава у верхівї заболочена, її ширина до 500 м. Річище звивисте, пересічна ширина 4 м. Похил річки 0,36 м/км. Споруджено ставки.

Розташування

Ільтиця бере початок на захід від села Веселинівка. Тече переважно на південний схід (місцями на південь). Впадає до Трубежа на південний схід від центральної частини міста Переяслав-Хмельницький.

Історія

До середини XX століття Альта мала значно більшу довжину — бл. 46 км. Витікаючи з території між Києвом та Борисполем, вона протікала через місто Бориспіль, біля села Іванків, через село Любарці. Однак унаслідок меліоративних заходів, проведених у другій половині XX століття, річка пересохла у верхній течії.

Відповідно до «Житія Бориса і Гліба» на Альті, 24 липня 1015 року зазнав мученицької кончини Св. Борис (в хрещенні Роман), брат Св. Гліба та молодший син Св. Володимира Великого. Див. також Борис і Гліб.

1019 року тут сталася битва на Альті (1019) між військами новгородського князя Ярослава Володимировича (Ярослав Мудрий) і дружиною його брата — київського князя Святополка Окаянного, якого підтримували печеніги.

1068 року тріумвірат руських князів Ярославичів зазнав поразки від половців. Ця битва мала значний політичний вплив на життя Київської держави.

На річці поблизу Переяслава у травні 1630 українське військо на чолі з запорозьким гетьманом Тарасом Федоровичем (Тарасом Трясилом) розгромило польсько-шляхетську армію коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Ця історична подія оспівана Т. Г. Шевченком у поемі «Тарасова ніч».

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Реки

Киевская область

Марши, походы

Музей миротворчества он-лайн