"Блакитні шоломи": що треба знати про миротворчі місії ООН

08.09.2017

Як відряджають миротворців ООН, скільки це коштує та як часто "блакитні шоломи" досягають успіху? Про це - у матеріалі DW.

Хто такі "блактині шоломи"?

На момент заснування Організації об'єднаних націй (ООН) у 1945 році, використання солдатів із метою забезпечення миру не було передбачено в статуті організації. Втім, гіркий досвід війн і криз швидко призвів до розуміння того, що без військової сили врегулювання далеко не завжди є можливим. З 1948 року, коли перша місія ООН почала діяти на Близькому Сході, "блакитні шоломи", як іноді називають миротворців організації, задіяні у наданні гуманітарної допомоги, спостереженням за виконанням перемир'я та контролі за буферними зонами між сторонами конфліктів. У 1988 році "блакитні шоломи" ООН отримали Нобелівську премію за забезпечення миру у світі.

Чому саме блакитні?

Військові, що беруть участь у миротворчих операціях ООН, продовжують носити уніформу військ тієї країни, з якої вони родом. Але, аби їх впізнавали солдати ворогуючих сторін та й вони самі не поцілили один в одного, миротворці носять яскраві блакитні шоломи, або берети із символікою ООН. Використовувати зброю при цьому миротворцям дозволено здебільшого тільки для самозахисту. Лише за умови надання так званого "жорсткого" мандату "блакитні шоломи" також можуть стріляти для захисту місії чи цивільного населення.

Про яку кількість миротворців йдеться?

Загалом із моменту заснування ООН було проведено 71 миротворчу операцію під егідою організації, а зараз активними є 16 місій. Географія активних операцій переважно охоплює Африканський континент та Близький Схід. Втім, "блакитні шоломи" також досі залишаються у Косово, на Гаїті та у зоні кашмірського конфлікту між Індією та Пакистаном. Загалом, за даними ООН, у цих місіях зараз бере участь понад 95 тисяч військових та поліцейських. При цьому більшість солдатів у миротворчих контингентах становлять представники Південної Азії. ООН сплачує близько однієї тисячі доларів за участь у місії, що робить залучення до них особливо вигідним для представників цієї частини земної кулі, де середній дохід на душу населення є відносно низьким. Ще у 2015 році, коли загальна кількість миротворчих сил ООН становила майже 106 тисяч осіб, їх планували збільшити більш, ніж на третину. Втім, за цей час, кількість "блакитних шоломів", навпаки, зменшилася.

Чи завжди вони допомагають?

Миротворців ООН часто критикують за неквапливе реагування на кризи, адже на їх відрядження йде зазвичай не менше півроку. До того ж "блакитним шоломам" закидають малу ефективність у врегулюванні конфліктів. Так, найперша місія, що розпочалася 1948 року на Близькому Сході, досі триває. Серед кричущих випадків неспроможності миротворців захистити цивільне населення зазвичай згадують вбивство близько 300 мусульман, здійснене боснійськими сербами у Сребрениці в 1995 році. Нідерландські миротворці видали їх військовим формуванням боснійських сербів, що оточили базу. Загалом тоді від рук боснійських сербів загинуло близько 8 тисяч хлопців та чоловіків.
Пригадують миротворцям ООН і провал у попоредженні геноциду тутсі у Руанді роком раніше. 1994-го, Бельгія, чиї солдати складали значну частину місії ООН у Руанді, вирішила вивести власні війська після вбивства 10-х службовців. Під час кривавих подій у Руанді загинуло щонайменше 800 тисяч осіб. 2014-го тодішній генсек ООН Пан Гі Мун, під час траурних заходів у Кігалі, заявив, що йому "соромно за ООН".
Іноді й самі миротворці перетворюються на джерело проблем. Наприклад, у 2016 році грузинських та французьких солдатів контингенту EUFOR у Центральноафриканській республіці звинуватили у сексуальній експлуатації неповнолітніх. Втім, попри критику, миротворчі сили ООН залишаються одним із небагатьох доступних світовій спільноті засобів реагування на міжнародні кризи.

Скільки це коштує?

На сайті ООН зазначається, що цього року на різні миротворчі операції у світі загалом передбачалося витратити близько 7,9 мільярдів доларів і його планували навіть збільшити. Втім, вже влітку цього року стало відомо про скорочення видатків майже на 600 тисяч доларів. Причиною цьому стало бажання нового американського президента Дональда Трампа скоротити витрати на ООН, які, на його думку, "вийшли з-під контролю". Урізання могло бути більш масштабним, адже під час Генеральної Асамблеї ООН, США, які фінансують майже третину миротворчих місій, вимагали зменшити бюджет до суми, меншої за сім мільярдів доларів. Але країнам ЄС вдалося домогтися компромісної цифри.
Ухвалити рішення надіслати миротворчий контингент має Рада безпеки ООН, постійні члени якої, серед них Росія та Китай, мають право вето

Як їх відряджають?

Бажання певної країни запросити до себе миротворчий контингент недостатньо. Рішення надіслати "блактині шоломи" має ухвалити Рада Безпеки ООН, у складі якої п'ять постійних членів, серед яких Росія та Китай, що мають право вето. Обговорення деталей та джерел фінансування місії при цьому розпочинається у Генеральній Асамблеї лише після згоди Радбезу. Бюджет місії наповнюється за певною формулою за рахунок внесків країн-учасниць ООН, а рішення надіслати своїх солдат до зони конфлікту кожна із держав ухвалює окремо. Теоретично можна узгодити відправлення "блакитних шоломів" у Генасамблеї, але для цього потрібно, аби прохання надіслати контингент було попередньо заветовано Радою Безпеки. Втім, подібне траплялося лише двічі в історії миротворчих місій ООН.

Чи можлива місія на Донбасі?

Україна вже 25 років бере активну участь у миротворчих місіях ООН. Зараз 448 українських "блакитних шоломів" задіяні у дев'ятьох операціях від Придністров'я до країн Африки, а з 1992 року в складі миротворчих контингентів ООН побувало 42 тисячі українців, 54 з яких загинули. Після початку воєнних дій на Донбасі Київ просив ООН допомогти владнати конфлікт. Із подібним проханням український президент Петро Порошенко звертався ще у березні 2015 року, втім розмови про вірогідність відрядження "блакитних шоломів" на схід України поновились після того, як російський президент Володимир Путін заявив про підтримку ідеї миротворчого контингенту на Донбасі. Щоправда, мандат і повноваження місії в Києві та Москві бачать по-різному. У Берліні та Вашингтоні підтримали українське бачення місії, згідно з яким миротворці мають бути розміщені в усій зоні конфлікту, зокрема й на неконтрольованій Україною ділянці кордону із Російською Федерацією. Дискусії тривають.