У район висадки підійшли за хвилин сорок. Екіпаж, вибравши зручне місце для десантування, спрямував Мі-8 на зниження. Щойно шасі торкнулися ґрунту, армійці поспіхом покинули вертоліт, зай­маючи бойові позиції навколо нього. За кілька секунд борт знову почав набирати висоту, стаючи на зворотний курс.
– Ось такі та інші, схожі завдання ми виконуємо чи не щодня, – говорить командир екіпажу льотчик другого класу майор Олег Г. – Підігруючи в рамках навчань сухопутним підрозділам, ми підтримуємо та вдосконалюємо свій льотний вишкіл. Зокрема – у пілотуванні повітряного судна. Оскільки практично всі польоти виконуємо на гранично малих висотах. Відпрацьовуємо вправи щодо протидії засобам протиповітряної оборони, атаки на наземні цілі з виконанням відвороту від ураженої цілі. Крім того, при виконанні польотних завдань постійно проводимо повітряну та візуальну розвідку місцевості. Скажімо, дорогою пересувається військова колона, на карті ми робимо позначки, фіксуємо час, пізніше в донесенні зазначаємо координати, часові параметри, кількість та тип військової техніки. Для нашого екіпажу це – хороша школа та досвід.
У командуванні підрозділу армійської авіації зазначають, що відпрацювання етапів бойового злагодження сухопутних підрозділів, тренувань батальйонних тактичних груп проходять у взаємодії з армійською авіацією Сухопутних військ. Льотчики на штатних Мі-8 та Мі-24 здійснюють авіаційну підтримку дій механізованих та аеромобільних підрозділів, проводять десантування особового складу. Більше того, цього року в рамках широкомасштабних навчань визначені екіпажі армійської авіації на авіаційних полігонах набули досвіду застосування керованих ракет.
Комплексний підхід до проведення навчань дозволяє усім сухопутним підрозділам набути бойового вишколу, адже усі тренування проходять в умовах, максимально наближених до бойових.
Лише у квітні наліт екіпажів армійської авіації, котрі були задіяні для виконання завдань у визначених районах, сягнув майже 500 годин. Бували роки, коли такої кількості годин за рік не налітувала уся армійська авіація Сухопутних військ. Водночас тут стверджують, що професійно виконувати польотні завдання екіпажам допомагає досвід, набутий при виконанні миротворчих місій ООН, адже майже 90% льотного складу виконували завдання у Ліберії та Конго.
...За кілька днів в одному з базових таборів з кремезним майором ми ще раз пересіклися. Він знову був небагатослівним, відповідав коротко: “Все добре”. “Підрозділ завдання виконав”. “Завдання різні, у кожного – свої”. “Хлопці в мене фактично з усієї України, справжні козаки”. Телефонний дзвінок у співрозмовника перервав не лише наше спілкування, а й зустріч. Прощаючись, офіцер додав:
– Сьогодні ми усі – солдати, незалежно від військових звань. Солдати своєї країни. Справжнього професіонала роблять лише постійні тренування з відпрацюванням реальних завдань. Зараз вони навчальні, а завтра – хтозна… Дасть Бог, ще побачимось.