14.05.2007

Напередодні чергового льотного дня екіпаж вертольоту Мі-8 зі складу 7-ї ротації 56 окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії отримали стандартне завдання: перебувати у режимі очікування пошуково-рятувальних сил на аеродромі Робертсфілд (де розташований базовий табір 56-го окремого вертолітного загону українського миротворчого контингенту Місії ООН у Ліберії).

Проте ранок 11 травня вніс свої корективи. З Центру керівництва авіаційними операціями Місії ООН у Ліберії надійшов факс з попереднім завданням. Як з’ясувалося, озброєні злочинці захопили ліберійський корабель типу рефрижератор-контейнеровоз, зігнали на берег команду та транспортують його буксирами у невідомому напрямку.

У зв’язку з цим командир 56 ОВЗ полковник Володимир Пастухов поставив черговому екіпажу вертольоту Мі-8 на чолі із командиром екіпажу льотчиком 2 класу майором Сергієм Дідюрою та льотчиком-штурманом капітаном Олександром Норенком нове завдання - взяти участь у пошуковій операції, а іншим службам забезпечити підготовку екіпажу, авіаційної техніки та засобів забезпечення до вильоту.

Об 11:10 вертоліт Мі-8 українського миротворчого контингенту бортовий номер UN-176 вже піднявся у повітря.

Об 11:27 – екіпаж майора Сергія Дідюри здійснив посадку на іншому аеродромі Спрігс Пейн для уточнення завдань. Додатково стало відомо, що пірати буксирують судно за межі країни в напрямку сусідніх Сьєра-Леоне, або Кот д’Івуару. Через 20 хвилин, взявши на борт представника поліції Місії ООН, який протоколюватиме події, екіпаж спрямував бойову машину в район пошуку. Останній складав прямокутник глибиною 27 кілометрів і по периметру 450 кілометрів.

Об 11:56 за місцевим часом (14:56 – за київським) екіпаж українського вертольоту розпочав пошук зловмисників у очікуваному районі.

У наступні 15 хвилин командир екіпажу на відстані приблизно 10 кілометрів від берегової лінії побачив невідоме судно. що підпадало під опис викраденого: приблизно 103 метри довжиною, наявність характерних палубних кранів та інше.

Вертоліт зайняв висоту 200 м та швидкість 150 км/год. Це забезпечувало оптимальні параметри польоту та спостереження. Наближаючись до корабля льотчики побачили, що один з двох буксирів намагається маневрувати таким чином, щоб зміна кута ракурсу на ціль не давала змоги розгледіти назву судна. Зрозуміло, що прапор теж зник. Коли вертоліт віддалився, обоє буксирів активізували власні дії, про що свідчили густі клуби диму над ними (через поломку корабель самостійно рухатись не міг).

Новим маневром екіпаж перехитрив дотепних злодіїв та зміг повністю ідентифікувати ціль. Оскільки існувала пряма небезпека збройного спротиву, було прийняте рішення не провокувати агресію та тримати борт на безпечній відстані, попередньо визначивши координати та напрямок руху.

У цей самий час керівництво авіацією Місії ООН у Ліберії проводило взаємодію з координаторами, які мали здійснити наземну та морську частину операції по затримці порушників. Проте, подальший розвиток подій вже не стосувався екіпажу, адже найважливіша частина роботи була виконана: порушника виявлено. Тому екіпаж отримав команду повертатись до базового табору на рідний аеродром Робертсфілд.

О 14:15 вертоліт Мі-8 з бортовим номером 176 здійснив посадку, з честю виконавши відповідальне і небезпечне завдання.

За успішні та професійні дії українських вертолітників під час пошуку викраденого судна керівництво Центру авіаційними операціями Місії ООН у Ліберії висловило вдячність командуванню 56 окремого вертолітного загону ЗС України у складі Місії ООН у цій західно африканській країні та безпосередньо екіпажу вертольота Мі-8, який виконав це завдання.