VentaFax ®Fax and voіce messaging application

www.ventafax.com

Transmitted with unregistered version of Venta

Fax & Voice /4 20/12/2005 11:27:37

From: HQ SPIA-Ukraine

Fax No.: +380442780370 .

 

Шановний пане Президенте!

 

До Вас звертається полковник запасу Збройних сил України, нині військовий аналітик Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії й член Асоціації миротворців України Віктор Іванович Безрученко.

Звернутися до Вас із цим листом мене спонукали такі обставини. В 2005 році міжнародне співтовариство й Україна відзначили 60-ту річницю ООН. Міжнародна миротворча діяльність України розпочалася в 1992 році участю в операціях військ ООН в колишній Югославії. Початок цій діяльності було покладено 15 липня 1992 року прибуттям передового загону 240-го окремого спеціального батальйону в місто Сараєво. Керівництво цим загоном було доручено мені. В цьому році виповнюється 13 років з дня цієї знаменної дати.

Необхідно відмітити, що український контингент із честю виконав завдання, що покладалися на нього в Сараєво. Достатньо сказати, що місто щодня зазнавало масованих артилерійських обстрілів, причому в окремі періоди в день реєструвалося до 10 000 розривів снарядів всіх калібрів.

В найскладніший початковий період війни в Боснії й Герцеговині солдати й офіцери нашого миротворчого контингенту разом з іншими миротворчими контингентами військ ООН фактично врятували 300-тисячне населення Сараєво, у надзвичайно тяжких умовах доставивши в місто сотні тисяч тонн гуманітарної допомоги і забезпечивши припинення вогню.

Присутність українського миротворчого контингенту в цьому районі забезпечила відносний мир і можливість подальших переговорів. Пізніше, уже на посаді радника місії ООН з політичних питань, мені знову довелося вести переговори з керівництвом боснійських сербів і мусульман і організовувати евакуацію населення з м.Жепа, де я перебував разом з нашими військовослужбовцями до закінчення операції 1 серпня 1995 року.

Демілітаризована зона ЖЕПА існувала до липня 1995 року, коли сербські війська почали наступ на міста Сребреніца та Жепа. В складних бойових умовах наші військовослужбовці змогли евакуювати, і тим самим зберегти життя, близько 10 тисячам мирного населення демілітаризованої зони ООН ЖЕПА.

Вам, безумовно, відомо, що в аналогічних умовах голландський батальйон миротворчих сил ООН у м.Сребреніца не зміг впоратися з подібним завданням, в результаті чого боснійські серби розстріляли близько 7 тисяч боснійських мусульман, як військовополонених, так і цивільного населення. Цей злочин є найзначнішим військовим злочином в Європі з часів закінчення Другої світової війни, що змусило уряд Голландії піти увідставку.

Операція українського миротворчого контингенту в демілітаризованій зоні ООН ЖЕПА, без сумніву, є найбільш успішною миротворчою операцією, проведеною в бойових умовах Збройними Силами України .

Політичне значення операції для іміджу України неможливо переоцінити. Спеціальний посланник ООН з колишньої Югославії й колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт відмітив у своїй книзі «Подорож до миру», що «на тлі цих жахливих тижнів, операція ООН в Жепі була важливим успіхом ООН». (Bildt C. Peace Journey. The Struggle for Peace in Bosnia.- Weidenfeld and Nicolson, 1998, c. 71).

Хотів би підкреслити, що це завдання виконувалося солдатами й офіцерами нашого батальйону в найтяжчих умовах, під мінометно-артилерійським вогнем боснійських сербів. Одночасно боснійські мусульмани також атакували розташування батальйону з метою взяти наших військовослужбовців у заручники. Таким чином, український миротворчий контингент в цій демілітаризованій зоні ООН опинився між двох вогнів. Ситуація була критична. Обидві сторони загрожували знищити українських миротворців. Це були не порожні погрози. Тільки 13 липня 1995 року по наших позиціях було випущено близько 200 мін і снарядів.

З 13 липня по 1 серпня наші військовослужбовці обороняли кордони демілітаризованої зони ООН, виконуючи завдання, покладене на них командуванням миротворчих військ ООН. Ні боснійські серби, ні боснійські мусульмани не змогли захопити основні об’єкти українського контингенту. Після досягнення угоди між сторонами про евакуацію цивільного населення, наші солдати й офіцери здійснили це в містах Сараєво та Кладань. Тільки після закінчення операції з евакуації населення, за наказом командування сектора, ми залишили демілітаризовану зону ЖЕПА.

Підсумком операції 240-го батальйону в м.Жепа став порятунок його населення та підтримання міжнародного іміджу України. Необхідно підкреслити, що ця операція розгорталася на тлі катастрофічних подій в демілітаризованій зоні СРЕБРЕНІЦА, де набагато сильніший голландський миротворчий контингент зі складу миротворчих сил ООН зазнав поразки. Операція в Жепі була виконана завдяки мужності невеликої групи солдат і офіцерів 240-го спеціального батальйону й одного цивільного радника ООН. Головний підсумок операції полягає в тому, що український контингент зміг запобігти різанині цивільного населення. Не викликає сумнівів, що якби не дії нашого батальйону, населення Жепи, так само як і населення Сребреніци, було б, напевно, винищене.

Одночасно нашим контингентом були закладені реальні основи співробітництва з НАТО в проведенні миротворчих операцій.

В умовах, коли державні нагороди України, у тому числі й виші, роздаються за діяльність далеку від бойової, миротворчої й гуманітарної, дуже прикро, що Україна не знайшла можливим відзначити людей, що стояли у джерел миротворчої діяльності України. До них належать полковники В.Безрученко, І.Ківа, М.Верхогляд, М.Дінченко, підполковник В.Сідоренко, майори С.Дружинін, В.Дашленко, А.Балабай, С.Трухін, В.Пащенко, капітани А.Ларін, К.Шовіков, О.Коломиєць, Є.Кутузов, С.Собістіанський, О.Ларіонов та інші. Лейтенант М.Топіха, підполковник В.Слівний та рядовий С.Карпенко віддали своє життя за мир у Боснії і Герцеговині.

Вважаю за необхідне відзначити й командувача сектора військ ООН Сараєва французького полковника Ш.Д’аву (D’Avout).

У зв’язку з 60-річчям ООН це питання знову стає актуальним. Ця річниця є можливістю для органів влади України, в тому числі Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони й Представництва України при ООН, вшанувати людей, що стояли у витоків миротворчої діяльності України. Відповідно до законодавства України, ці установи мають право представляти до державних нагород, в тому числі й вищих. Я сподіваюся, що Ви підтримаєте мою ініціативу на державному рівні.

На закінчення хотілося б висловити впевненість в тому, що такий захід буде сприяти зміцненню іміджу Збройних Сил України як всередині країни, так і за кордоном.

З повагою,

Військовий аналітик Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії В.Безрученко,

ICTY, Churchillplein I,

P.O. Box 13888, 2501 EW, The Hague, The Netherlands.