Станом на 25 липня 1995 року ситуація в мусульманському анклаві ЖЕПА досягла критичного стану в умовах його блокади підрозділами військ армії Республіки Сербська. Командування боснійських сербів також заявило про арешти всіх чоловіків-мусульман анклаву віком від 17 до 55 років як військовополонених. В місті виникла паніка, а мусульманське населення фактично блокувало українські військові пости контролю по розділенню ворогуючих сторін, намагаючись знайти там захист. Крім того, для створення перешкод виходу боснійських мусульман з анклаву сербська сторона розпочала піддавати мінометному обстрілу українські пости, а боснійські мусульмани здійснили ряд атак на розташування 240 окремого спеціального батальйону (далі осб) ЗС України (УКРБАТ-1) з метою захоплення заручників. Ця ситуація унеможливила постачання місцевому мирному населенню гуманітарної допомоги, всебічне забезпечення 2 роти 240 осб, а також створила загрозу захоплення об’єктів українського контингенту.
В цих умовах керівництво ООН прийняли рішення щодо евакуації з м.Жепа до міст Зєніца та Кладань (поблизу Сараєво) мусульманського населення (кількістю близько 12 тис. осіб) та виведення з анклаву миротворчого контингенту. Організація евакуації та виведення 2 роти 240 осб рішенням командувача сектора “САРАЄВО” генерал-майора Х.Гобілліарда була покладена на заступника командувача сектора полковника ЗС України Верхогляда М.Я Завдяки грамотним, впевненим, рішучим та сміливим діям полковника Верхогляда М.Я., який при виконанні завдань отримав поранення, у період 26 липня – 1 серпня 1995 року в анклаві ЖЕПА були проведені вдалі переговори з боснійськими сербами, здійснено вивід близько 10 тис. осіб мусульманського населення і миротворчого контингенту ООН (без втрат жодної людини), а також попереджені спроби командування сектора “САРАЄВО” завдати масованих авіаційних ударів по позиціях боснійських сербів в цьому районі, що зберегло життя багатьом цивільним громадянам. Крім того, особовим складом УКРБАТ-1 були вжиті заходи щодо захисту життя, а також надання продовольчої та медичної допомоги цивільному мусульманському населенню. За оцінками західних військових спеціалістів, операція українського миротворчого контингенту в демілітаризованій зоні ООН ЖЕПА, без сумніву, є найбільш успішною миротворчою операцією, проведеною в бойових умовах Збройними Силами України, яка мала вагоме політичне значення для зміцнення міжнародного іміджу України. Спеціальний посланник ООН з колишньої Югославії та колишній прем’єр-міністр Швеції К.Більдт відмітив у своїй книзі “Подорож до миру в Боснії”, що “...на тлі цих жахливих тижнів, операція ООН в Жепі була важливим успіхом ООН”. (Bildt C. Peace Journey. The Struggle for Peace in Bosnia.- Weidenfeld and Nicolson, 1998, c. 71). Подібні позитивні оцінки діям українських миротворців також надали керівники ООН всіх рівнів, які брали участь або залучались до врегулювання югославського конфлікту.
Слід окремо відмітити, що під час здійснення аналогічної операції по евакуації цивільного мусульманського населення з анклаву СРЕБРЕНІЦА, з вини командування більш чисельного миротворчого контингенту Нідерландів були допущені втрати:
цивільного населення - близько 7000 осіб
(в т.ч. військовополонених);
миротворчого контингенту - 7 осіб.
Ці дії були засуджені Міжнародним трибуналом з колишньої Югославії (м.Гаага) та призвели до відставки уряду Нідерландів.
Личный архив Н.Верхогляда (Записи и заметки)