Жепа (босн. і хорв. Žepa, серб. Жепа) — невеличкий населений пункт на крайньому сході конфедерації Боснія і Герцеговина, у межах її складової частини Республіки Сербської в муніципалітеті Рогатіца. Жепа розташована на північний схід від самої Рогатіци, на південний захід від Сребрениці і на північний захід від Вишеграда. Селище розміщено на маленькій річці Жепа, яка неподалік упадає в річку Дріна в долині між горами Явор і Деветак.

Відома як місце дислокації українського батальйону миротворчих сил з охорони UNPROFOR, де відбулася найуспішніша бойова операція в історії ЗС України, у ході якої миротворці врятували понад 9 000 мирних жителів Жепи та біженців зі Сребрениці.

Населення

Перед війною, у 1991 р., населення Жепи становило 2 441 особа, при цьому 2 330 боснійців (95%), 103 серби і 8 югославів.

Боснійська війна

Протягом війни у Боснії 1992–1995 рр., Жепа стала одним з трьох боснійських анклавів у східній Боснії, оточених сербами, поряд зі Сребреницею дещо північніше та Горажде далеко південніше, після того, як інші міста такі як Фоча, Братунац і Зворник зазнали етнічних чисток. Жепа витримала 40-місячну облогу з боку боснійських сербів. Боснійські урядові війська в анклаві були представлені 285-ю Легкою гірською бригадою АРБіГ, командиром якої був Авдо Палич. У квітні 1993 р. ООН оголосила Жепу зоною безпеки і розмістила тут невеликий підрозділ української армії в рамках UNPROFOR. У липні 1995 р. селище захопило військо Республіки Сербської, яке вигнало місцеве населення.

Дії українців під час миротворчої місії

У липні 1995 року в анклаві Жепа відбулася найуспішніша бойова операція в історії ЗС України. Підрозділ з 79 українських миротворців було атаковано боснійсько-сербським корпусом "Дріна" та мусульманськими підрозділами ОГ "Жепа".

Результатом української операції, незважаючи на відсутність підтримки збоку ООН та НАТО, та ігноруючи загрози та наказ Р. Младича відповідно до таємної директиви Р. Караджича на знищення миротворців та цивільного населення Жепи, став порятунок, без втрат серед українців, більш ніж дев'яти тисяч осіб цивільного населення Жепи та біженців, що втекли зі Сребрениці (де нідерландський батальйон у складі 650 осіб не зміг виконати завдання, та було вбито сербськими підрозділами більш ніж дев'ять тисяч мирних жителів).

Повоєнне життя

З восьмисот передвоєнних місцевих домогосподарств сьогодні відновилося якихось дві сотні. Жителі Жепи здебільшого старі, тільки один працездатного віку, а тутешню філію початкової школи відвідують лише п'ять учнів. Єдиним зв'язком із зовнішнім світом є автобуси, які кілька разів на тиждень їздять до Сараєва. У поселенні існує амбулаторія, яка не працює, тому що немає лікаря, а поліційний патруль з Рогатіци навідується кожні п'ятнадцять днів, щоб переконатися, що все в порядку.