ІРАКСЬКИЙ ДОСВІД НА СЛУЖБІ НАШОГО ВІЙСЬКА

Україна розпочала миротворчу діяльність 1992 року. Тоді наш 240_й батальйон боронив мир на території колишньої Югославії. Далі географія української миротворчості розширилася з Балкан до країн Близького Сходу і Африки.

З а цей період понад 50 тисяч українців взяли участь у 28 операціях з підтримання миру в різних країнах світу. Про те, що дала Українському війську участь у миротворчих операціях, зокрема в Іраку, свою думку висловив Сергій Грабський, голова ради Всеукраїнського об’єднання «Союз учасників миротворчих операцій».

— Насамперед, це величезний досвід загальновійськових, інженерних підрозділів та підрозділів армійської авіації і всебічного забезпечення. У місіях здійснено понад 50 тисяч вильотів літаків та вертольотів із середнім нальотом у перерахуванні на річний цикл 300–360 годин на екіпаж. До речі — це один із найкращих світових показників. Тобто за 6 місяців участі в миротворчій операції наш льотчик отримує такий досвід льотної роботи, на який в Україні потрібно понад 10 років, — розповідає Сергій Грабський. — До того ж миротворча діяльність наших військових фінансово вигідна для держави. Від ООН отримано за неї більше 500 млн доларів США. Ще один важливий постулат в обговоренні цієї теми — участь України як суб’єкта міжнародної політики в миротворчих операціях зміцнює авторитет держави на світовому рівні, дозволяє сприймати Україну як важливий фактор забезпечення стабільності та миру. Участь військових підрозділів України в миротворчих операціях є справжньою школою набуття практичного досвіду врегулювання збройних конфліктів.

В іракській місії, зауважив С. Грабський, від України у військовій операції брало участь найчисельніше загальновійськове з’єднання. У нас цю місію називали миротворчою, хоча за більшістю ознак ця операція була значною мірою бойовою. За понад 20 років незалежної Українинаше військо набуло величезний досвід застосування загальновійськових підрозділів оперативно-тактичного рівня. «На жаль, в Україні не передбачалося застосування штатних бойових підрозділів у міжнародних місіях, тому після повернення в Україну військовослужбовці поверталися до своїх військових частин і таким чином безцінний бойовий досвід розпорошувався. Перебуваючи у тренувальній місії НАТО в Багдаді, я неодноразово зустрічав військових інших країн, які пам’ятали український військовий контингент в Іраку, відгуки були найкращі. Беручи участь у багатонаціональних командно_штабних навчаннях, вже після повернення з Іраку в Україну, я чув від грузинських офіцерів розповіді про застосування бригади, яку Грузія вивела з Іраку в зв’язку з російсько_грузинським конфліктом. За їхніми словами, задіяння цієї бригади протии російських військ було вдалим: добре злагоджену бригаду ввели в бій одразу після повернення з Іраку, і вона на своїй ділянці змусила росіян зупинити наступ на тривалий термін. Думаю, що й українські бригади поверталися на Батьківщину не в гіршому стані», — вважає голова ради Всеукраїнського об’єднання «Союз учасників миротворчих операцій».

Відновлення боєздатності та психологічна адаптація

Багато наших військових з іракським гартом нині захищають суверенітет нашої Батьківщини на Сході країни. Їхні безцінні знання та досвід поєднані з патріотичним налаштуванням молодого покоління, помноженим на підтримку народу. За словами Сергія Грабського, крім сучасної зброї, сили АТО потребують ротації, свіжих сил, як це робить російський агресор, поки триває перемир’я. Можливо, слово «ротація» не всім подобається, але досвід усіх військових конфліктів, і миротворчих операцій також, підказує, що для ефективного виконання завдань застосовується 6_місячний цикл бойової роботи, а потім заміна для відновлення боєздатності. Іракські підрозділи міняли раз у 6 місяців. УКРПОЛБАТ на Балканах проводив ротацію раз на рік, але там були дещо інші умови. На думку С. Грабського дуже важливо приділяти належну увагу відновленню боєздатності підрозділів та психологічній адаптації військовослужбовців.

— Це насправді актуальна проблема.

В Україні є певний порядок і процедури, які проходять військовослужбовці після повернення з місії: обов’язкове поглиблене медобстеження, реабілітація та лікування в разі необхідності. Але ці процедури стандартні для всіх, вони не враховують регіон проходження служби, інтенсивність навантажень, силу зазнаної психологічної травми тощо. Можливо, варто запозичити іноземний досвід. Наші західні колеги, переважно з країн НАТО, приділяють реабілітації своїх військових, які повертаються з місій, значну увагу. Вони застосовують диференційований підхід. Наприклад, комбатантам, які перебували в бойовій місії і не отримали психологічних травм, достатньо бесіди з фаховим психологом. Комбатанти, які зазнали травми або мають наявні ознаки такої (постконфліктний синдром тощо), потребують більш серйозної допомоги і ширшого комплексу інструментів реабілітації. А військовослужбовцям, які отримали інвалідність, надається повний комплекс лікувально_реабілітаційних заходів. У двох останніх випадках, окрім постраждалого, така робота проводиться з його родичами та оточенням. Близькі люди мають знати, якої допомоги потребує людина для якнайшвидшої реабілітації. Нещодавно на пресс-конференції в ІА «Укрінформ» радником Президента Ольгою Богомолець було проанонсовано створення двох проектів, спрямованих на реабілітацію дітей із зони АТО, а також військовослужбовців, які повертаються з АТО. Ми як громадська організація, що охоплює військове середовище, розуміємо цю проблему і готові включитися в роботу як на рівні залучення експертних груп, так і на рівні практичної реалізації. Головне, щоб це була конкретна робота на вирішення реальних проблем, — каже Сергій Грабський.

Інструменти врегулювання конфліктів

— Що може прискорити врегулювання ситуації на Сході України?

— Світовий досвід засвідчує ключову роль цивільно-військових відносин/взаємодії в локалізації збройного конфлікту та стабілізації ситуації в регіоні в постконфліктний період. У багатьох західних країнах комплексно застосовуються цивільні та військові інструменти врегулювання конфліктів. Це, як правило, сприяє ефективному вирішенню проблеми. Разом з проведенням суто військових дій проти незаконних збройних формувань застосовувались інші заходи, зокрема відновлення зруйнованої інфраструктури, залучення фінансових ресурсів на державному рівні, створення сприятливого середовища для розвитку бізнесу, створення сприятливих умов для формування легітимних органів влади (вибори), координація (контроль) дій у гуманітарній, правовій, медійній сферах.

В Іраку, наприклад, за таких умов розпочали впроваджувати будівельні проекти з відновлення шкіл, лікарень, систем водопостачання та каналізації. Внаслідок цього була швидко реанімована соціальна сфера: дітям було де вчитись, хворим — лікуватись тощо. Основна масса дорослого населення, задіяного в реалізацію цих проектів, отримала стабільне джерело доходу і вже не розглядалась як резерв для поповнення терористичних угруповань. Адже люди, щоб прогодувати родину, іноді можуть пристати й на радикальні пропозиції. Також для якнайшвидшого формування легітимних органів влади проводились вибори. Це певною мірою дозволяло покласти відповідальність за ситуацію у країні на національні та місцеві еліти.

Михайло ЧЕРНОВ,

Київ __