01 липня 2018

Публікуємо поіменний список полеглих у червні захисників України. Нам відомо про 16 воїнів, які загинули у боях. Інформація про деяких - неповна.

Наймолодшим із загиблих було - 20, найстаршому - 57. Чотирьох бійців Україна втратила 28 червня - найбільше за добу. 8 червня було найбільше обстрілів - 38.

3, 4, 15 та 22 червня обійшлося без поранень, за даними прес-штабу ООС.

Найбільше бійців постраждали 28 червня - 4 загинули, 2 отримали поранення.

Загалом впродовж місяця отримали поранення 108 захисників України. Окупаційні війська порушували режим тиші 844 рази.

1 червня

Микола "Папай"/"Байкер" МЕТЛІНСЬКИЙ

років:  48

родом:  із селища Олександрівка Кіровоградської області, жив у Кропивницькому

залишилися:  дружина та 26-річна донька Ярослава

24 травня під час обстрілу неподалік Невельського Ясинуватського району Донецької області накрив своїм тілом доньку-санінструкторку, врятувавши цим її життя. Сам отримав важке уламкове поранення голови. Помер в Обласній клінічній лікарні Дніпра.

Сержант, командир відділення - головний сержант мотопіхотного взводу мотопіхотної роти 17-го батальйону "Кіровоград" 57-ї мотопіхотної бригади. Після служби за демобілізацією у 55-й бригаді, продовжив службу у 57-й разом з донькою.

До війни закінчив Херсонську школу міліції, працював в органах внутрішніх справ в Олександрівському районі. Захоплювався технікою, особливо мотоциклами, належав до байкерського руху.

"Він вважав себе гайдамакою і був гідним нащадком Холодного Яру. Ми прозвали його Папаєм, бо він служив на флоті. Любив рок і мотоцикли". - пише  Роман Голуб у Facebook.

"Це була справжня людина з великої букви. Своїм приходом у 17 батальйон він зумів багато чого змінити на краще. У його руках все просто грало: і зброя , і техніка. Він з честю виконав свій обов'язок", –  каже заступник командира бригади, полковник  Олександр Щербина.

"Сьогодні це горе не однієї родини, а всього народу України, -  говорить  Владика Голованівський Марк. - На передовій гинуть найкращі, небайдужі люди, які мали б ще дуже багато зробити для своєї Батьківщини, і для своєї родини. Це той випадок, коли батько вдруге дав життя своїй донці. Подумайте лише: останні хвилини життя й про що в них думає батько – захистити дитину. Це тяжкий вибір: віддати життя за свою дитину, чи хоронити її. Жаль, що наш народ живе у такому виборі, й за життя доводиться платити дорогу ціну".

4 червня у Кропивницькому було оголошено Днем скорботи.

6 червня

Ігор ФРАНЦУЗАН

років:  41

родом:  із села Пенькине Новомиргородського району Кіровоградської області, жив у Смілі на Черкащині

залишилися:  батьки, дружина та троє дітей

Підірвався на міні з "розтяжкою" у Ясинуватському районі Донецької області.

Молодший сержант, навідник - командир відділення зенітного артилерійського взводу 37-го батальйону "Запоріжжя" 56-ї бригади. Підписав контракт на службу у квітні 2017-го.

"Мені, як командиру і другу Ігоря, важко усвідомити, що більше ніколи не вдасться його побачити. Його завжди вирізняли за доброту, старанність, прагнення все доводити до кінця, бути першим у всьому. І ось він віддав своє життя за України і тих, хто чекав його вдома. Ігор, пробач мене, що у ту рокову хвилину я не був поруч і не зміг тебе прикрити. Герої не вмирають…", -  каже тимчасово виконуючий обов'язки командира зенітного артилерійського взводу  Леонід Жалдак.

Поховали воїна на Почесній Алеї Рівнянського кладовища Кропивницького.

6 червня

Степан ЛИТКОВЕЦЬ

років:  21

родом : жив у селі Підопригори Лебединського району Сумської області

залишилися : батьки і дружина

Підірвався на міні з "розтяжкою" у Ясинуватському районі Донецької області.

"Степан отримав поранення, несумісні з життям, під час виконання бойового завдання в зоні ООС (Донецька область), у складі батальйону, на позиції бойового підрозділу", - сказано у повідомленні на сайті РДА.

Стрілець зенітного артилерійського взводу 37-го батальйону "Запоріжжя" 56-ї бригади. Служив за контрактом.

Після переїзду родини до Підопригори навчався в Павленківському НВК. 2017 року закінчив Сумський центр профтехосвіти харчових технологій, торгівлі та ресторанних сервісів. Хотів стати кулінаром.

12 червня

Микола "Лютий" ВІЛЬЧИНСЬКИЙ

років:  25

родом:  із села Старики Горохівського району Волинської області

залишилися:  батьки, дружина та двомісячна донька

Загинув від кулі снайпера на Горлівському напрямку (Донеччина). Саме зайшов на спостережний пост, як ворожа куля влучила у спину.

"Він піднімався сходинками, і був один єдиний вистріл, снайпер працював. Влучив наскрізним у спину, через живіт вийшло і зачепило руку. Надали першу медичну допомогу, наклали джгут. Потім командир роти з медиком через дві хвилини прибігли. Нас прикривали, а ми пораненого до медички, і його вивезли з позицій", –  каже побратим  "Кірік".

Через сильну внутрішню кровотечу Микола помер у машині швидкої допомоги.

Гранатометник 24-ї бригади ім. короля Данила. Служив за мобілізацією, пізніше – підписав контракт.

"Я його буквально на тому тижні бачив, зустрілися із ним в Горохові. Він був вдома, приїжджав у відпустку, бо хрестив свою донечку. І він мав у неділю їхати. Ми так поговорили, і зараз я згадую його слова. Я йому кажу: ну що ти братку, їдеш? А він каже – їду, йому ще до жовтня лишилося по контракту дослужити. І він як відчував – щось, так каже, не хочу їхати… Просто людина відчувала. Але він їхав, бо знав, це його обов'язок", - товариш  Віталій Загоруйко.

До війни 5 років працював слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування 2-го розряду Берестечківської дільниці Горохівського відділення ПАТ "Волиньгаз". Завжди був активним і відповідальним працівником. Колеги з особливим теплом згадують про сумлінного та енергійного Миколу.

14 червня

Ігор ПЕТРОВ

років:  20

родом:  з міста Рубіжне Луганської області

залишилися:  батьки та дружина

Внаслідок гарматного артобстрілу поблизу селища Новотошківське Попаснянського району на Луганщині отримав важке поранення, помер у "швидкій" внаслідок внутрішньої кровотечі.

Солдат у 53-й бригаді. Підписав контракт із Збройними силами у 2016-му – одразу після повноліття.

"Він не говорив цих високих слів про патріотизм, про любов до батьківщини. Але він своїм дуже коротким життям показав, що справді - на таких, як він, тримається нехай такий дуже крихкий, але мир на наших територіях", -  каже класна керівниця загиблого  Валентина Овчаренко.

За даними штабу Операції Об'єднаних сил перед загибеллю хлопець знищив сімох окупантів.

14 червня

Сергій ЖУК

років:  49

родом:  із села Демки Драбівського району Черкаської області

залишилися:  дружина, донька та онука

Загинув під час обстрілу з РПГ та БМП на Донеччині. Ворожий реактивний снаряд "Граду" влучив в окоп, де в той час перебував чоловік.

Солдат 92-ї бригади. Служив за контрактом з березня 2017-го.

"Не любив, коли виходив на пости стріляти, бо йому шкода було інших. Він казав "як я можу стріляти якщо там такі сини стоять, як у мене вдома дочка", -  розповідає побратим  Олександр.

Присутні на чині похорону згадували Сергія Йосиповича як життєрадісну людину, патріота своєї батьківщини. За словами бойових побратимів, він був досвідченим і навченим військовослужбовцем, ділився досвідом і був взірцем для всіх.

24 червня

Сергій ОСТАПЧУК

років:  48

родом:  з Хмельницького

залишилися:  батьки та двоє братів

Помер у лікарні Бахмута внаслідок вогнепально-уламкового поранення, отриманого поблизу Луганського на Світлодарській дузі Донецької області.

Сержант, військовослужбовець 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців. Служив за контрактом з 2016 року.

Остання ротація була далеко не першою для чоловіка.

"Це було його. Він там виріс, розправив плечі. Він відчував себе набагато краще, бо був потрібен там. Відчуваємо біль, сум і злість", -  каже брат загиблого  Тарас Остапчук.

Поховали Сергія Остапчука на Алеї слави.

25 червня

Руслан БАГЛИК

років:  20

родом:  з Тростянця Сумської області

залишилися:  батьки

19 червня отримав важке наскрізне поранення голови від кулі снайпера. У Руслана кілька разів зупинялося серце, і щоразу медики запускали його знову. Останнього разу - не вдалось. Він помер в Обласній клінічній лікарні ім. Мечникова в Дніпрі, не приходячи до тями.

"Руслан пішов, не приходячи до тями, поруч був батько. Лікарі боролися до останньої хвилини", -  написала  Тетяна Губа.

Молодший сержант, військовослужбовець 92-ї бригади.

Про загиблого односельці згадують як про порядного, веселого, доброзичливого хлопця.

26 червня

Артур ФЕДОСЕНКО

років:  47

родом:  з Кропивницького

залишилися : дружина та донька

Загинув від кулі снайпера на околиці Мар'їнки Донецької області.

Старший солдат, водій-електрик вузла зв'язку в/ч А1469.

"Сьогодні ми прощaємося зі спрaвжнім героєм, який був нaйкрaщим у всьому і всі свої спрaви доводив до кінця, -  сказав після відслуженого за загиблим молебеня  Єпископ Кропивницький тa Головaнівський Мaрк. – Сьогодні війнa зaбирaє нaйкрaщих серед нас: синів, батьків. Це люди, які в такий час не могли сидіти домa склaвши руки".

Поховали Артура Федосенка на Алеї почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища у Кропивницькому.

27 червня

Троє військовослужбовців загинули внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 122-мм снарядами поблизу Богданівки Волноваського району на Донеччині.

Олександр ХОЛІН

років:  35

родом:  з міста Вовчанськ Харківської області

залишилася:  дружина

Солдат 93-ї бригади. Ветеран бойових дій на Луганщині (Кримське) і на Донецькому напрямку.

Дмитро ПЕТРУШЕНКО

років:  47

родом:  з Дніпропетровської області

залишився:  батько

Солдат 93-ї бригади.

Володимир ДЬЯЧЕНКО

років:  50

родом:  з Семенівки Томаківського району Дніпропетровської області

залишився:  син

Солдат 93-ї бригади.

28 червня

Валерій "Поляк" ШИШАК

років:  57

родом:  жив у Сєвєродонецьку Луганської області

залишилися:  дружина, донька та син

Загинув від кулі снайпера під час бою поблизу селища Південне Донецької області, коли намагався допомогти пораненому Андрію Волосу. Командир взводу у 24-й бригаді ім. короля Данила.

Андрій ВОЛОС

років:  22

родом:  із села Омельне Ківерцівського району на Волині

залишилася:  мати, вітчим та вагітна дружина - одружилися у травні цьогоріч

Загинув під час бою поблизу селища Південне Донецької області. Військовослужбовець 24-ї бригади ім. короля Данила. Служив за контрактом з 2015 року. 9 разів намагався потрапити добровольцем на війну, подавав документи у батальйон "Світязь", проте йому відмовляли через брак досвіду. Тому підписав контракт.

Владислав "Швед" ГУСЕЙНОВ

років:  35

родом:  з Харкова

Загинув в бою, коли разом з побратимами утримував позицію бойової охорони попереду підрозділів бригади поблизу Авдіївки на Донеччині, де бойовики відкривали вогонь з АГС і ВКК. Молодший сержант, військовослужбовець 92-ї бригади.

Геннадій НЄМЦОВ

років:  49

родом:  з Черкас

залишилися:  дружина, донька та син – учасник АТО з 2014 року

Загинув під час вогневого зіткнення, боронячи підступи до Світлодарська на Донеччині, де противник вів вогонь з гранатометів та великокаліберних кулеметів. Старший сержант, військовослужбовець 72-ї бригади ім. Чорних запорожців. Після мобілізації у липні 2015-го підписав контракт на службу.

Антитеррористическая операция на востоке Украины

Музей миротворчества он-лайн