Допоможіть пораненому захиснику Вітчизни стати на ноги!
А зараз просимо вашої особливої уваги. Допомоги небайдужих людей потребує 35-річний Олександр Гуравський. Він зазнав тяжких опіків ніг у боях за Дебальцеве. Нині чоловік на лікуванні в Київському центрі термічних уражень і пластичної хірургії. Йому вже зробили кілька операцій, але попереду ще тривалий і коштовний курс реабілітації.
Олександр Гуравський у Київському опіковому центрі вже кілька тижнів. Привезли його сюди зі страшними ранами.
В'ячеслав Назаренко, лікар-комбустіолог:
- Привезли его в тяжелом состоянии, операции были по удалению омертвевших тканей, некрозы были нижних конечностей, они были сначала удалены, по международной классификации у него были ожоги всех степеней - 1,2,3.
35-річного працівника будівельної фірми мобілізували до армії в березні 2014-го. Чоловік зібрав речі й пішов захищати країну. Каже, спочатку служив у Семиполках зв'язковим, а в грудні опинився в Дебальцевому.
Олександр Гуравський, поранений військовий:
- 17 февраля по нашему лагерю уже начали вплотную стрельбу, с какого только можно оружия, со стрелкового. Мы весь день продержались, и вот в ночь с семнадцатого на 18-ое мы выдвинулись.
Той страшний день Олександр пам'ятає до дрібниць. Разом із іншими солдатами їхав у вантажівці з тентом, як раптом усередину залетів набій.
Олександр Гуравський, поранений військовий:
- И тут ни с того, ни с сего так "пух!" - прорывается тент и залетает снаряд, протитанковая ракета. Если она попадает, то сжигает броню, там очень быстро поднимается температура до трех тысяч градусов.
Вояки швидко зорієнтувалися й почали вистрибувати з машини.
Олександр Гуравський, поранений військовий:
- Я когда выпал, все продолжало гореть, немного снега было, я начал качатся, и я уже видел - эти сапоги приплавились к ногам и слезли вместе с кожей.
Зі страшними ранами боєць зміг пробігти кілометр до безпечного місця. Урешті опинився в лікарні в Артемівську, потім був у Харкові, і от нині - в Києві. Поряд із чоловіком увесь час перебуває його мати.
Катерина Гуравська, мати постраждалого:
- Дві неділі їздила під реанімацію, не бачила, так чуть-чуть тільки виглядувала. Третього березня я його побачила, но плакать не можна.
Олександрові зробили вже три операції з пересажування шкіри. Нині рани на стопах почали загоюватися, але попереду ще тривалий і коштовний період реабілітації. Поранений захисник Вітчизни ще не скоро повернеться на роботу. Тож не лишайтеся байдужими - допоможіть мужньому чоловікові стати на ноги.