Військовий упевнений, що новообрані керманичі країни просто використали порив нації, як трамплін, щоб увійти до кулуарів Верховної Ради. Насправді ж, нічого доброго вони не зробили і робити не хочуть. Перше, що мав зробити Порошенко – це звернутись до українців про пораду і про допомогу, вважає він.

- У нас досі немає обіцяного народного телебачення. Натомість всюди маємо гарну картинку, зліплену з фальші та брехні. Щоб змінити думку суспільства, потрібно перестати боятись влади і мати сміливість озвучити свою позицію.

Своїми думками з приводу того, що відбувається в Україні і в зоні АТО, Володимир зважився поділитись у ексклюзивному інтерв’ю для «Голосу Карпат».

Ще за часів Майдану Володимир почав писати вірші, які зібрав у невеличку збірку під назвою «Прокинься, Вкраїно!». Проте, як виявилось, військовий зустрівся з журналістами «Голосу Карпат» зовсім не для того, щоб поділитись своїм талантом.

Те, що на країну насувається війна, було очевидним іще в лютому цього року. Проте, замість спробувати об’єднати українців, донести до Донбасу, що ми і схід не вороги, замість рішучих дій - ми дозволили розколоти країну своєю бездіяльністю, каже Володимир. А замість провести обіцяну люстрацію корупціонерів-посадовців влада влаштувала люстрацію патріотів під назвою «АТО».

- Іще  в березні, коли зрозумів, що буде біда, я, приховавши хворобу, пішов добровольцем у наш місцевий військомат, - розповів військовий. - Пішов, бо зрозумів, що не можу інакше. Не зможу сидіти вдома у той час, коли мого 18-ти річного сина можуть призвати у армію, на війну. Пішов, щоб не йшли молоді. Одразу мене не мобілізували. В ряди української армії я потрапив через півтора місяці. Мав можливість потрапити у ряди львівських десантників та я розумів, що зі своїм хворим хребтом стану для хлопців обузою. Тому, потрапив до артилерійської розвідки на посаду головного сержанта взвода, управління батареї. Сталося так, що першу ніч, по прибутті на схід я ночував у командному наметі.

Того дня командування отримало інформацію від розвідки з точними координатами, що неподалік зупинилась колона з 18-ти «Градів» сепаратистів. Колона стояла на місці більше години, але наказу на знищення віддано так і не було.

- Це перше, що я побачив по прибутті на схід, - продовжує боєць. - Нас зливають, зливає саме командування. І це не поодинокий випадок. Дивним чином, керівництво на місцях завчасно покидає місця дислокації залишаючи своїх підлеглих, а менш ніж за годину, починається обстріл наших позицій. Хлопчина, з 25-ої десантної бригади, розповів про генерала, який продав своїх за 70 тисяч доларів. Таку інформацію отримали від полоненого терориста, згодом вона підтвердилась, проте генерал уже давно загадково зник. Ви чули, щоб судили продажного генерала? Я – ні. Вам ніхто і ніколи не покаже і не розкаже про це по телебаченню. Я вже не боюся сказати про це в голос. Тому, як українські позиції в Донецькій та Луганській областях вже давно тримаються за рахунок гірстки патріотів та волонтерів. Страшно подумати, що буде, коли не стане добровольців… Бо, всі ті, що мали встати, вони вже встали і пішли… Добровольчі батальйони відправляють на війну з мінімальним озброєнням. Складається враження, що влада хоче зібрати усіх активних українців в одному місці і їх знищити.

Володимир вважає, що кожного, хто захищав і захищає Україну у зоні бойових дій держава має представити до нагороди.

- Натомість, у більшості тих, з ким я розмовляв, в мене у тому числі, не можуть добитися навіть запису у військових квитках про те, що ми перебували у зоні бойових дій, запису, який надає статус учасника бойових дій. Є запис про те, що військова частина, перебувала у Донецькій чи Луганській області. Така сама ситуація і з контрактниками. Разом з тим, бійцям видають довідки без витягу з наказу та без надання статусу учасника бойових дій, як би це мало бути. Тим же, хто таки отримав довідку з необхідними записами, значно скорочують термін перебування у зоні АТО.

Щоб не бути голослівним, Володимир показав копію довідки іншого військового з Володимир-Волинська. За його словами, термін перебування у АТО бійцю скоротили вдвічі, замість місяця записано всього 2 тижні.

- Чи повернуся я у зону бойових дій? Так, підлікуюсь і поїду до своїх. Я просто не маю морального права кинути їх там, у тому пеклі. Не маю права повернутись додому, знаючи що їх щодня поливає "градами" ворог. Відчуваю відповідальність. Просто не можу інакше.