Украинские миротворцы в Демократической Респубике Конго
До Дня Африки: Українське жало ООНівського "скорпіона" в ДР Конго. Де служить наш національний контингент та які завдання виконує
25 ТРАВНЯ 2019
25 травня в світі відмічається як День Африки. Протягом всієї історії своєї незалежності, Україна була активним учасником операцій ООН з підтримання миру та важливим контрибютором світової безпеки, у тому числі на Африканському континенті. Сьогодні 338 військовослужбовців Збройних Сил України виконують завдання під егідою місій ООН і понад 80% з них дислоковані саме в Африці.
Після встановлення миру в Ліберії та повернення додому українських миротворців, які з честю виконали свою місію в цій країні, Демократична Республіка Конго лишилась єдиною Африканською країною, в якій несуть службу не лише українські військові спостерігачі, але й дислокується національний контингент.
Витоки конфлікту в Демократичній Республіці Конго сягають геноциду в Руанді 1994 року, коли величезна кількість біженців тутсі опинилась на території Заїру (сучасної ДРК). Тоді руандійська громадянська війна перекинулася на територію Заїру. 2 серпня 1998 року тутсі підіймають повстання на сході країни, у місті Гома і починаються криваві зіткнення з масовими вбивствами, мирних жителів, груповими згвалтуваннями і розправами над військовополоненими. Конфлікт в країні експлуатує безліч зовнішніх гравців, що провокує початок так званої "Другої конголезької війни", в якій беруть участь щонайменше 20 збройних угруповань з дев’яти держав.
У зв’язку з цим, Рада Безпеки ООН приймає резолюцію 1279 від 30 листопада 1999 року і розгортає міжнародну операцію ООН з підтримки миру в Демократичній Республіці Конго. В 2000 році відповідно до Указу Президента України, до Демократичної Республіки Конго відправляються і українські миротворці – так починається історія участі України в захисті цивільних громадян, безпеки і демократії у іще одному куточку планети.
Основним завданням миротворчих сил на той момент було спостереження за виконанням сторонами конфлікту режиму припинення вогню та розведення сил. Пліч-о-пліч з іноземними партнерами українським миротворцям вдається припинити відкриту війну, країна отримує перехідний уряд в 2003 році, в 2006 – схвалюється конституція.
Однак конфлікт не зникає, а трансформується, пристосовується і набуває прихованих форм. В країні продовжують діяти незаконні збройні формування, яких часто підтримують учасники Другої Конголезької Війни. Надзвичайні природні багатства Демократичної Республіки Конго стають її прокляттям і боротьба за вплив над ними продовжується. Внаслідок тліючого конфлікту продовжуються страждання цивільного населення, окремі частини країни контролюються бойовики і Місія ООН в країні також змушена еволюціонувати.
2010 року, відповідно до резолюції 1925 Ради Безпеки ООН, Місія ООН в Демократичній Республіці Конго починає називатись "Місією ООН зі стабілізації в Демократичній Республіці Конго". Однак змінюється не лише назва, але і суть місії. Відповідно до нового мандату, сили місії отримують дозвіл використовувати всі необхідні засоби для захисту цивільного населення, співробітників гуманітарних організацій, надавати підтримку діючому уряду в роботі по встановленні миру в країні. Фактично, дана місія отримує унікальний в своєму роді"наступальний" мандат, покликаний усунути будь-які загрози безпеці громадян країни, в тому числі силовими методами.
В такому контексті, з’являється необхідність збільшення спроможностей силового компоненту місії і в 2012 році Організація Об’єднаних Націй надсилає до України листи про допомогу з проханням залучити до миротворчої місії в Демократичній Республіці Конго авіаційну техніку. Україна вкотре підтверджує свій статус держави-миротворця, відданої цінностям ООН і 13 лютого 2012 року у місті Гома формується 18 окремий вертолітний загін місії ООН зі стабілізації в Демократичній Республіці Конго.
З початку створення загону, військовослужбовці українського національного контингенту зарекомендували себе як один з основних підрозділів сил місії. Мі-24, що знаходяться на озброєнні 18 окремого вертолітного загону, дозволяють швидко реагувати на загострення обстановки в будь-якій частині другої найбільшої за площею країни Африки. Мі-8, у свою чергу, є незамінним транспортним засобом в умовах надзвичайно слабко розвиненої автотранспортної інфраструктури країни та загроз зі сторони незаконних збройних формувань. Про незамінність українського авіаційного підрозділу в різний час говорили посадові особи, включно до командувачів силами місії, називаючи його ключовим елементом у забезпеченні мобільності сил місії ООН зі стабілізації в ДР Конго.
З 2012 року майже щоденно загін виконує льотні завдання, незважаючи на всі складнощі виконання завдань в даній країні, які включають роботу в умовах високогір’я з надзвичайно різкими змінами погодних умов, необхідність щоденної взаємодії з іноземними контингентами – як наземними силами місії, так і екіпажами інших повітряних суден, здійснення польотів вночі з мінімальним необхідним навігаційним оснащенням.
Українські льотчики єдині здатні виконувати завдання з використанням посадкових майданчиків на підвищеннях понад 3 тисячі метрів над рівнем моря, яких в Демократичній Республіці Конго доволі багато. Тому інтенсивність польотів та кількість завдань, що їх виконує український національний контингент надзвичайно велика. На даний момент 18 окремий вертолітний загін здійснив 21 060польотів. Екіпажами наших гелікоптерів проведено понад 23 тис годин в повітрі. За цей час перевезено 78 409 пасажирів, доставлено майже 3 мільйони 668 тисяч кілограм вантажів.
Окремо варто зупинитись на ролі українських миротворців у демонстрації сили та завданнях з бойового застосування. В цьому контексті визначною є робота нинішньої, дев’ятої ротації загону, яка якраз в ці дні повертається додому, з честю виконавши всі без виключення завдання місії ООН зі стабілізації в ДР Конго. Період цієї ротації видався переломним для країни: нарешті було проведено перші за історію незалежності країни демократичні президентські вибори, які безліч разів відтерміновувались, що породжувало активізацію незаконних збройних формувань.
Так, напередодні виборів, силами місії було проведено широкомасштабну операцію "Скорпіон" по знищенню одного з найжорстокіших угруповань бойовиків на континенті. За листопад 2018 року загін відпрацював 124 задачі з вогневого ураження сил та позицій незаконного збройного угруповання, так званого "Альянсу Демократичних Сил" – ADF. Після цього засоби масової інформації охрестили українців "Жалом ООНівського Скорпіона", а серед місцевого населення Демократичної Республіки Конго поширилась теза про те, що українські вертольоти -найбільше нічне жахіття місцевих бойовиків.
Таку ж тезу підтвердив і нинішній Командувач силами Місії ООН зі стабілізації в ДР Конго, бразильський генерал-лейтенант Еліас Родрігез Мартінс Фільхо. У своїй промові з нагоди вручення медалей українським воїнам 12 квітня цього року, він заявив: "Ваша присутність на цій території дає всім нам можливість успішно реалізовувати благородні та відповідальні завдання з забезпечення миру та стабільності в ДР Конго, які українські миротворці виконують з честю".
Справедливо зазначити, що миру в Демократичній Республіці Конго все-ще немає. Проте, на даний момент, ряд НЗФ демонструють лояльність чинній владі. Так, минулого місяця лідер НЗФ "Kamuina Nsapu" Нканка Сімон надіслав вітального листа президенту ДРК Феліксу Тшисекеді, у якому підкреслив свою відданість новообраному президенту та зазначив, що радою НЗФ прийнято спільне рішення щодо складання зброї та ініціювання переговорного процесу з владою на рахунок інтеграції бойовиків до ЗС ДРК. Водночас, лідер політичного крила руху "М23" Бертран Басімва, який перебуває на території Уганди, запевнив новообраного президента у всебічній підтримці представниками рух
Це мотивує українських миротворців і, виконуючи завдання за тисячі кілометрів від рідної домівки, які в наші дні також потрібно боронити, їм особливо важливо бачити підтримку міжнародної спільноти. В резолюціях, прийнятих ООН у грудні 2018 року, які закликають Російську Федерацію, як державу-окупанта, вивести свої військові сили з Криму та негайно припинити тимчасову окупацію територій України, вони бачать і свою заслугу. Заслугу в тому, що їх зусилля по підтриманню іміджу їх Батьківщини, як сильної країни, надійного партнера і союзника, відданого принципам свободи та демократії за будь-яких обставин, який завжди виконує взяті на себе зобов’язання, не марні.
Саме такі вчинки міжнародної спільноти, які на ділі показують, що роблячи безпечнішим будь-який куточок планети українські воїни несуть мир і у власну країну, є найбільшою винагородою для наших воїнів.
Помічник командира загону по зв’язкам зі ЗМІ, к-н Андрій Остапюк
