Володимир Симоненко
народився 18 липня 1951 року в селі Іванівка Богуславського району, Київщини, в сім'ї вчителя. Перша спроба писати власні твори була в старших класах Іванівської середньої школи. В армії служив на Далекому Сході біля міста Комсомольськ-на-Амурі. Потім працював у Києві на заводі ім. Артема наладчиком - майстром верстатів з числовим програмним управлінням .Закінчив авіаційний технікум. В 1978 р. знову став військовослужбовцем. 25 років прослужив у Проскурівській бригаді зв'язку старшим техніком радіостанції космічного зв'язку. Як тільки Україна стала незалежною, присягнув на вірність Українському народу. В 1986 році, в числі перших, брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС. Ліквідатор першої категорії... В 1996 році в складі особливої військової частини приймав участь в миротворчій місії в республіці Ангола. Учасник бойових дій. Демобілізований в 2000 р. З початку 2001р. працював інспектором екологічного контролю на авіазаводі ім. Антонова, на протязі 16 років. Пройшов курс навчання в Екологічній академії підвищення кваліфікації при Міністерстві екології. Останні 5 років був начальником екологічного поста. Капітан запасу. Видав шість книг. Друкувався в багатьох поетичних збірниках .Брав участь у декількох літературно - поетичних фестивалях і конкурсах, де отримував призові місця і був нагороджений дипломами та грамотами. Одружений, двоє дітей.
Сяючим спалахом Слова,
Висвічує стежку тобі.
Краплина. Українська мова,
Живе у тризубім Гербі!..
Поряд звучить і російська:
Нічого, важкий тепер час.
Заходить вона і до війська:
Воюють обидві за нас!..
Великокаліберне слово,
Звільняє і Північ, і Схід.
Країну єднає основа:
Культури народної квіт!
Яка б не була тепер скрута,
Я слово українське вчу.
Лиш в ньому є протиотрута,
Із ним, як на крилах, лечу!..
21.10.2022р.
До коменданта...
В комендантські години
Припиняється рух.
Не гуркочуть машини,
Лише шепіт до вух...
Всі додзвони даремно,
У смартфоні, таємно,
Шифрувальник не вщух...
... Марсоходи на Марсі,
Шурхотять позаземно.
А супутники Маска,
Прослідкують напевно...
Тож порожні зусилля,
Комендантів усіх,
Зупинить божевілля.
Це, як курам на сміх...
...Підморгнув своїм оком,
Із орбіти Юпітер:
Знов війнув ненароком,
В нього сонячний вітер.
Вічні кільця Сатурна,
Перемелюють час.
Обертаючись, жорна,
Прихопили і нас...
Самознищення наше,
Через пиху уяви.
Невже буде всім краще,
Як змолотять на гравій?..
... Глузд потроху зникає,
Зачепитись за що?..
Комендант теж не знає!.. Боже, зглянься!.. Чи що?..
15.10.2023р
У сьогоднішнім сні, я літав.
Дуже просто, лиш силою думки.
Як у кращі, молодші літа,
Легко ніс на плечах обладунки.
По - над сходами. Між поверхами.
Зустрічались знайомі обличчя.
Кілька поглядів, слів поміж нами
І політ в лабіринти заніччя...
Шепотіла невиразно совість.
Я спішив до якоїсь мети.
Як гортав недочитану повість,
Що в роман не змоглоа прорости...
23.09.2023р.
Розсипали листя тополі:
Стежини лежать в мідяках.
Гілки до плечей уже голі.
Черінь опівденний прочах...
Тополі виструнчують спини,
У шрамах недавніх боїв.
А осінь прикриє долини,
Туманом холодних бинтів...
Затихли бої, відгриміли...
Та обрій далекий тремтить.
Обценьки війни тягнуть жили,
З народу мого... Кожну мить...
13.10.2023р.
Фантомні болі...
За час війни, зносив я шкіру,
Кістки усі порахував.
Собі залишив тільки Віру,
Яку у серце заховав.
Де мої руки, ноги де?
Їх тіні зникли по підвалах...
Камо грядеше? Хто іде?
Фантомні болі по вокзалах!
З Чернігова і Краматорська,
Із Запоріжжя і Дніпра.
Де чаплія гаряча, орська,
Дітей на тОйсвіт загребла...
...І в день, і в ночі всі безсонні,
Фантомні болі за вікном...
До них торкаються аксони
І біль тоді вже не фантом!..
13.09.2023р.
Серпом вимахує вже серпень,
Серед палаючих заграв.
І посох Бога вже не вперше,
На нашу Землю показав.
Є відчуття Армагедону.
Де сили зла і сили Світла,
від Закарпаття і до Дону...
Руйнує все остання битва!
Христова кров, колись пролита,
Все ще спокутує гріхи.
Молю Отця, у крайнє літо,
Щоб час закінчився лихий!
Випробування навертають
У Віру, тисячі людей.
Ті, хто в окопах, точно знають,
Рятує Диво від смертей!..
...Я вам скажу: То не буденно,
Подвижництво, во ім'я Боже!
В нас більшість молиться щоденно!
Захисникам Бог допоможе!
Мета одна, для всіх єдина.
Бо у молитві Сила є.
Хай переможе Україна!
А Перемогу, Бог дає!
04.08.2023р.
|
Всі фестивалі: