«Школа виживання»

від Центру миротворчості

 

 

ДІЇ ОКУПАЦІЙНОЇ ВЛАДИ У БОРОТЬБІ З ПАРТИЗАНСЬКИМ РУХОМ

Охорона колони

Охорона колони організовується начальником колони з військовослужбовців, які прямують в її складі (навантажувальні команди, відпускники, відряджені).

Військовослужбовцям призначаються сектора спостереження і стрільби. Зброя протягом усього маршу знаходиться в готовності до негайного застосування.

Від колони виділяються авангард і ар'єргард на відстань 300- 500 метрів.

При хороших дорожніх умовах колона рухається на великій швидкості. При виникненні небезпеки швидкість збільшується.

Якщо автомашина пошкоджується, то екіпаж повинен зробити все можливе для того, щоб звільнити проїжджу частину.

При зупинці колони особовий склад спішується і відбиває напад партизанів.

Рух одиночних машин заборонено. В опорних пунктах з окремих машин формують колону і виділяють охорону (два БТР або танка на 20 машин). При відсутності бойових машин обладнують вантажівки для виконання завдань охорони (розміщення зенітних установок в кузові автомобіля і т. д.).

Порядок побудови транспортних колон різний, але за будь-яких умов в голові і хвості колони прямує похідна охорона.

Для прокладання проходів в загородженнях і знешкодження мін до складу похідної охорони призначаються сапери.

Напад на транспортні колони здійснюється на ділянках дороги, по яким транспортні колони змушені рухатися з меншою швидкістю (круті підйоми, гірський серпантин і т. д.), Тому на кожен маршрут руху колон необхідно мати постійну охорону. Це продиктовано необхідністю знання маршруту руху і злагодженості дій похідної охорони в різних умовах обставин (див. схему).

Схема 57. Відбиття нападу партизан на транспортну колону

Під час нападу партизан на транспортну колону похідна охорона у взаємодії з особовим складом колони вогнем з місця і ударом у фланг і тил партизанському підрозділу знищує його.

Центр миротворчества