Вузли розділяються між собою на групи відповідно до їх призначення.

Для з'єднання мотузок однакового діаметру застосовують "прямий" (морський), "рифовий", "зустрічний", "грейпвайн" ("англійський") та "ткацький" вузол.

Мотузки різного діаметру з'єднують "шкотовим", "брамшкотовим" та "академічним" вузлом.

Для утворення петлі, яка при навантаженні не затягується, застосовують "вузол провідника", "серединний (австрійський) провідник", "вісімку" і "булінь".

Для зав'язування страхової грудної обв'язки застосовують "вузол провідника", "булінь" та грудну обв'язку Абалакова.

Для організації самостраховки під час руху по мотузку на підйомі та спуску по крутому схилу застосовують схоплювальний вузол ("прусик"). Він застосовується також для створення "поліспасту" - системи схоплювальних вузлів і двох-трьох карабінів, яка використовується для підйому вантажу та натягування навісної переправи.

Для надійного прив'язування мотузка до дерева, каміння тощо застосовують вузли "удавка", "простий багнет", "подвійний багнет" та "наметовий".

Для самостраховки на основному мотузку за допомогою репшнура та карабіна в'яжуть карабінний вузол та вузол Бахмана. Такі вузли вільно переміщуються по мотузку, а при навантаженні надійно стопорять. На відміну від схоплювального вузла, ці вузли можна застосовувати у разі намокання основного мотузка.

Для зв'язування двох стрічок або пласких матеріалів застосовується стрічковий вузол ("зустрічний").

Для вертикального підйому по мотузку, який вільно звисає, та для в'язання ноші застосовується вузол "стремено", він створює петлю, яка не затягується при навантаженні.

Для запобігання саморозв'язуванню вузлів застосовують контрольний вузол - простий.

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

http://tourlib.net/books_ukr/filipov6-1.htm

Пересування у горах

Школа виживання

Центр миротворчества