ШТУЧНЕ ДИХАННЯ СПОСОБАМИ "РОТ У РОТ" І "РОТ У НІС"
Потреба у штучному диханні стає нагальною під час розладів самостійного дихання, що можуть виникнути, коли людина зазнала травми, обмороження, потрапила в лавини і обвали тощо.
Найефективніші при наданні першої допомоги способи штучного дихання "рот у рот", "рот у ніс". Решта способів, що їх застосовували раніше, малоефективні, а в ряді випадків і протипоказані (при переломах ребер, хребта, нижньої щелепи, верхніх кінцівок).
Методика штучного дихання способом "рот у рот"
1. Покласти потерпілого на спину з випростаними вздовж тулуба руками.
2. Очистити верхні дихальні шляхи від снігу, землі тощо.
3. Вивільнити грудну клітку від ременів, обв'язок, одягу.
4. Стати збоку від потерпілого.
5. Голову потерпілого відвести догори, однією рукою відтягнути нижню щелепу наперед і донизу, а пальцями другої затиснути ніс. Стежити, щоб язик не западав і не закривав дихальних шляхів. В разі западання язик витягнути і утримувати пальцями.
6. Той, хто здійснює штучне дихання, робить максимальний вдих, нахиляється до потерпілого, щільно притуляється губами до його відкритого рота і робить максимальний видих у дихальні шляхи потерпілого. В цей час потрібно стежити за тим, щоб у міру надходження повітря в дихальні шляхи і легені потерпілого його грудна клітка максимально розправлялася.
7. Після розправлення грудної клітки відняти рот від губ потерпілого і припинити стискувати ніс. У цей час повітря почне виходити з легень потерпілого.
Протягом хвилини слід робити від 15 до 25 вдихів і видихів. Інтервал між вдихами і глибина кожного вдиху мають бути однакові. Одночасно слід ввести під шкіру потерпілого чи внутрішньом'язево розчин лобеліну або цититону (по 1 мл) і, за показаннями, надати іншу невідкладну допомогу (зупинити кровотечу, вжити протишокових заходів, зробити перев'язку, накласти шини тощо).
Методика штучного дихання способом "рот у ніс"
Положення потерпілого, частота і глибина вдихів, здійснення лікувальних заходів - ті ж самі, що й при штучному диханні способом "рот у рот". На відміну від попереднього способу, видих у дихальні шляхи потерпілого роблять не в рот, а в ніс. При цьому рятівник щільно затуляє долонею рот потерпілого. Цей спосіб штучного дихання особливо показаний при ушкодженнях нижньої щелепи.
Обидва способи штучного дихання дуже ефективні, явища кисневого голодування зникають при них швидше, ніж при використанні інших способів. У разі збереження серцевої діяльності (відчувається пульс, серцебиття) штучне дихання продовжують до поновлення самостійного дихання. За відсутності серцевих скорочень штучне дихання роблять протягом 40-60 хв. Якщо поновлення самостійного дихання і серцевої діяльності за цей час не стало, то штучне дихання припиняють.
Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи
http://tourlib.net/books_ukr/filipov13-3-2.htm
Здоров'я
Школа виживання
Центр миротворчества
