Основні страви в туристичному меню - суп, густий суп і каша. Більшість невдач похідних поварів связано с водой. Якщо води забагато, або замало, то каша чи суп не сподобаються.

Крім того треба враховувати, що у звичайній кастрюлі вода випаровується тим більше, чим довше вариться блюдо. Тому воду потрібно точно дозувати. При варці на вогнищі гречки або рису співвідношення крупи та води повинно бути 1 : 3 або 1 : 5. Трохи менше води, біля 3 об'емівв, піде на пшоно та макарони.

Для манної каші та вівсяних пластівців "Геркулес" потрібно 3—4 об'ема води. Супы варяться швидко, тому выкіпання води великої ролі не має. Для супів необхідно біля 400 г води на людину. Рекомендації на упаковкці супів для туристів непридатні.

Дуже чутливе до кількості рідини сухе картопельне пюре. Щоб не зіпсувати цей смачний та поживний продукт, треба притримуватися рекомендацій, на упаковці. Якщо води чи молока буде замало, порошок швидко загустішає и буде не смачним.

Завхоз ще до выходу на маршрут повинен знати, сколько воды необхідно для приготування того чи іншого блюда, та обов'язково нагадувати про це черговим. Зазвичай воду отмеряют кружками.

Практично на людину повинно виходити 4—5 ополоників (0,5 л) готового супа и 2—3 ополоника (0,3 л) каші, а чаю чи компота від 0,5 до 1 л. Об*єм варочной посуды (з урахуванням випаровування води) повинен складати не менш 0,5—0,7 л на людину.

Якщо продукти разварюються погано (сухе м'ясо, сухофрукти, гречка, рис, горох, фасоль), їх потрібно закладати у холодну воду. Якщо готувати потрібно вранці, можна замочити їще ввечері.

Всі інші блюда готуються у киплячій воді, щоб їжа у котлі не злиплася, не розварювалася та не підгоріла. Сухе молоко розводять теплою водою в окремій мисці та заливають у котел перед закладанням крупи.

Додавати у котел манну крупу, картопляне пюре, и т. п. потрібно неперестаючи помішувати, щоб не утворювалися грудочки. Манна каша вариться біля 5 хвилин, картопляне пюре, гречка швидкого приготування готові через 1,5—2 хвилини, тому Їх зручно готувати перед виходом.

У горах на высоті 3000 м температура кипіння води падає до 90°С та продовжує падати на 5°С при підйомі на кожні 1500 м. Тому час приготування їжі та витрати палива при варці у звичайному посуді збільшаться. Важкорозварювающиеся продукты остаются полусырыми.

Для приготовления пищи необходим костер или примус. Заставить костер гореть ровным пламенем в течение всей готовки — дело не простое, но необходимое.

Если костер горит слабо, и вода никак не закипает, то через полчаса надо переделать костер, не теряя драгоценного времени, или раздуть его, размахивая листом дюраля или ковриком. Эффективно раздувание костра ртом через трубку, например через полую стойку от палатки. После того, как вода закипела, убавим огонь, иначе пища пригорит и будет трудно помешивать в котле.

Из огромного множества самоделок для навешивания варочной посуды над костром удобнее всего стальной тросик с крючками. В безлесной зоне можно сложить камин из камней. Для заготовки дров нужен топор, а зимой еще и двуручная или цепная пила.

Костровым принадлежностям отведено много места в туристской литературе. Поэтому, чтобы не повторяться, отметим, что для походов пригодны топоры весом 500—800 граммов на длинной ручке. У топора должна быть бородка для упора в топорище, предохраняющая его от расшатывания.

Топор надо плотно насадить на топорище и укрепить деревянным клином. Чтобы топор не соскакивал из-за плохой насадки или из-за усыхания топорища, перед походом и на биваках его надо мочить в воде или крепить стальными накладками.

Центр миротворчества