Всеукраїнський проект
«Школа миру»

Основні етапи розвитку відносин:

  • Березень 1992 р. Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС).
  • 8 лютого 1994 р. Україна підписала Рамковий документ програми “Партнерство заради миру” (ПЗМ). В результаті, підрозділи Збройних Сил України отримали можливість брати участь у спільних з країнами-членами та партнерами НАТО військових навчаннях.
  • 14 вересня 1995 року прийнято Спільну заяву України і НАТО щодо започаткування "розширених і поглиблених" відносин, які наприкінці 1996 року дійшли у своїй еволюції до "особливих та ефективних", заклавши основи для початку 20 березня 1997 року офіційних переговорів щодо формалізації відносин особливого партнерства між Україною та НАТО.
  • 30 травня 1997 р. Україна стає співзасновницею та учасником наступниці РПАС – Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), до якої на сьогодні входять 26 держав-членів НАТО та 23 держави-партнери.
  • 9 липня 1997 р. Україна та НАТО підписують Хартію про особливе партнерство. Створюється унікальний орган координації співпраці (аналог діє тільки між НАТО та Росією) – Комісія Україна-НАТО (КУН), в рамках якої діють спільні робочі групи (СРГ) з питань воєнної реформи, озброєнь, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, з питань науки і захисту довкілля.
  • 22 листопада 2002 р. на засіданні КУН у Празі було схвалено План дій Україна-НАТО, в рамках якого реалізуються щорічні Цільові плани Україна-НАТО.
  • 21 квітня 2005 р. на засіданні КУН у Вільнюсі започатковано Інтенсифікований діалог з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ.
  • 22 жовтня 2007 р. Президент Віктор Ющенко на відкритті засідання Ради міністрів оборони країн Південно-Східної Європи у Києві підтвердив незмінність курсу України на членство у НАТО та ЄС і закликав європейських партнерів підтримати нашу державу у її прагненні приєднатися до Плану дій щодо членства. „Рубіжною позицією в цьому питанні українська сторона розглядає наступний саміт Альянсу у Бухаресті у квітні цього року,” – заявив Президент.
  • 7 грудня 2007 р. у Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, на якому українська сторона звернулася до представників країн-членів НАТО з проханням підтримати намір України приєднатися до Плану дій щодо членства в ході Бухарестського саміту Альянсу 2-4 квітня 2008 року. У свою чергу, більшість союзників пов’язала розгляд питання про поглиблення співробітництва з Україною з швидким формуванням в Україні урядової коаліції та досягненням консенсусу щодо майбутнього рівня співпраці нашої держави з НАТО між Прем’єр-міністром та Президентом України.
  • 18 січня 2008 р. Міністр закордонних справ Володимир Огризко передав Генеральному секретарю НАТО Яапу де Хооп Схефферу листа за підписами Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України, в якому висловлюється спільна позиція щодо необхідності та готовності України приєднатися до ПДЧ в ході саміту Організації в Бухаресті.
  • 29 січня 2008 р. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко провела зустріч з Генеральним секретарем НАТО Я.Схеффером, що відбулася у штаб-квартирі НАТО, Брюссель. Прем’єр-міністр та Генеральний секретар обговорили двостороннє співробітництво в рамках Інтенсифікованого діалогу Україна-НАТО та отриманий на адресу Генерального секретаря лист за підписом керівників української держави з проханням розглянути можливість приєднання України до ПДЧ на квітневому самміті НАТО в Бухаресті.

НАТО

Школа миру