Украинские миротворцы в Либерии
 

Засвідчуючи миролюбну політику держави…

03.06.2015

12 років триває миротворча місія ООН у Республіці Ліберія. 12 років день у день, у складних кліматичних умовах африканського континенту, де сезон дощів із денною температурою +35 при майже 100-відсотковій вологості змінює нищівна спека із навіяним із Сахари харматаном, українські блакитні шоломи спільно з миротворчими контингентами інших країн підставляють плече допомоги ліберійцям, підтримують мир та безпеку в країні. Введений рішенням Ради Безпеки ООН у країну в 2003 році, багатонаціональний миротворчий контингент фактично зупинив багаторічну громадянську війну, не дав розгорітися містечковим збройним сутичкам, які у повоєнний період мали місце у різних графствах країни. У Ліберії відбулися сенаторські вибори, вибори президента, запрацював уряд, ухвалені перші доленосні рішення на розквіт та добробут країни…

За оцінками експертів різних міжнародних організацій, Місія ООН у Ліберії, як і Місія ООН у Кот-д’Івуарі вже визнана успішною. Левова частка цього успіху належить українським миротворцям, які щодня на штатних Мі-8 та Мі-24 виконують патрулювання кордонів, здійснюють підтримку та прикриття з повітря військ Місії у ході проведення миротворчих операцій, проводять медичне транспортування, пошуково-рятувальні роботи, доставляють у різні куточки країни гуманітарні вантажі, продукти харчування, медикаменти тощо. Враховуючи транспортну інфраструктуру Ліберії, повітряний транспорт є чи не єдиним засобом зв’язку між невеличкими поселеннями у непрохідних джунглях та цивілізацією. Щодо Кот-д’Івуару, то екіпажі вертолітної групи нашого загону на вертольотах типу Мі-24, знищивши склади зі зброєю та боєприпасами, запобігли розгортанню збройного конфлікту в країні. Неодноразово даючи оцінку діяльності українському миротворчому контингенту, керівництво Місії ООН у Ліберії наголошувало, що без льотчиків 56-го окремого вертолітного загону більшість завдань було б неможливо виконати.
За час виконання завдань Місії ООН в Ліберії, а з 2012 року і операції ООН у Кот-д’Івуарі, в якій задіяна вертолітна група 56-го окремого вертолітного загону, екіпажі національного контингенту провели в африканському небі майже 56  000 годин, перевезли 215 000 пасажирів та більше 6 500  тонн вантажу. За цими кількісними показникамищоденна  копітка праця кожного українського миротворця: льотчика, спеціаліста інженерно-авіаційної служби, зв’язку, логістики, підрозділу охорони. Ці цифри, як і якість та результативність виконаних польотних завдань, не лише засвідчують професіоналізм особового складу українського вертолітного загону, а й додають авторитету вітчизняному війську, примножують авторитет держави.
Сьогодні миротворчі завдання під егідою ООН на африканському континенті виконують військовослужбовці чергової – двадцятої ротації 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії під командуванням військового льотчика першого класу полковника Петра Пліса. Основу загону, що формувався на базі окремої бригади армійської авіації Оперативного командування “Південь” Сухопутних військ Збройних Сил України, склали військовослужбовці, які в рамках антитерористичної операції виконували бойові завдання на сході країни. Пройшовши етапи бойового злагодження, процедуру сертифікації, особовий склад загону прибув на африканський континент та, перейнявши повноваження, приступив до виконання миротворчих завдань. Водночас військовослужбовці попередньої – 19 ротаціїзамінили своїх побратимів на передовій.
Період адаптації пройшов дуже швидко як для військовослужбовців національного контингенту Місії ООН в Ліберії, так і для особового складу вертолітної групи загону, котра у складі 31 миротворця, під головуванням заступника командира 56-го овз підполковника Руслана Мінакова відбула до Кот-д’Івуару, для виконання завдань Місії ООН у цій країні. Напружений ритм льотної роботи тільки сприяв цьому. Доволі часто для виконання завдань, спланованих Центрами повітряних операцій Місій ООН Ліберії та Кот-д’Івуару, піднімалися відразу п’ять
Мі-8 МТВ та три Мі-24. У Ліберії, зокрема, польоти здійснювалися як з основного вертолітного майданчика національного контингенту, що дислокується на аеродромі RІА (Міжнародний аеропорт Робертсфілд), поблизу базового табору українських миротворців, так і з майданчика Грінвілл. На інтенсивності польотів не позначалися ні важкі кліматичні умови, пов’язані із сезоном дощів, що якраз вступив у повну силу, ні спалах у країні лихоманки Ебола. Втім, остання внесла певні корективи в усю життєдіяльність загонуяк в побуті, так і під час виконання завдань. Фактично з перших днів перебування у Ліберії українських миротворців 20-ї ротації  командуванням загону були вжиті усі превентивні заходи щодо недопущення інфікування вірусом Ебола військовослужбовців національного контингенту. Зважаючи на ймовірні ризики, у загоні створили необхідні запаси матеріально-технічних засобів, бактерійних і дезінфекційних препаратів. Був розгорнутий спеціальний ізолятор, розроблено медичну документацію, уточнено транспорт та маршрути для проведення медичної евакуації інфекційних хворих до військового госпіталю вищого рівня. Медики загону пройшли відповідний курс навчання, організований при штабі Місії ООН у Ліберії. Кількість контактів з місцевим населенням була зведена до мінімуму. Усі завдання поза межами загону українські миротворці виконували в спеціальних засобах захисту, після повернення на базові місця розташування медики загону проводили дезінфекцію вертольотів та транспортних засобів. Стан здоров’я військовослужбовців був під постійним контролем.
На допомогу уряду Ліберії у боротьбі з небезпечним вірусом до країни прибули медики Всесвітньої організації охорони здоров’я, Червоного Хреста, представники Всесвітньої продовольчої програми. Фактично щодня екіпажі національного контингенту, крім виконання вже звичних польотних завдань, залучалися до польотів в інтересах цих міжнародних організацій. Паралельно у країну ввійшли підрозділи Збройних сил Сполучених Штатів Америки, які в рамках Місії “Операція “Об’єднана підтримка” у графствах Ліберії розпочали будівництво лікарень. Один із авіаційних підрозділів американських ВПС, що має на озброєнні вертольоти типу MV-22 “Osprey”, розмістився фактично на території Міжнародного аеропорту Робертсфілд (RIA), поруч з вертолітним майданчиком українського миротворчого контингенту. Згодом тут з’явилися екіпажі на вертольотах типу “Chinook” та “Black Hawk”.

Неодноразово командування національного контингенту, враховуючи досвід виконання польотних завдань в африканському небі, особливості сезонних метеорологічних процесів та обізнаність щодо реального стану авіаційних майданчиків для посадки, консультувало екіпажі американських авіапідрозділів, обговорювали ключові моменти спільного використання повітряного простору та пов’язані з цим питання безпеки польотів.

У свою чергу, медики офіцерського корпусу Міністерства охорони здоров’я та соціального забезпечення США, які в одному з розгорнутих в польових умовах госпіталів, що знаходився поблизу базового табору українських миротворців, лікували інфікованих небезпечним вірусом, ділилися з лікарями загону досвідом щодо вжиття превентивних заходів, діагностування та лікування хворих на лихоманку Ебола. Варто зазначити, що у цьому шпиталі пройшли лікування 37 пацієнтів, у 20-ти вірус Ебола не підтвердився, а з 17-ти хворих врятувати вдалося лише 9 інфікованих. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, внаслідок спалаху у Ліберії лихоманки Ебола загинули майже 5000 чоловік. З вересня 2014 року у країні щотижня реєстрували понад 400 випадків поширення вірусу. Втім командуванню загону, медичним працівникам вдалося не допустити захворювання небезпечним вірусом особовим складом національного контингенту.
Власне, через спалах лихоманки Ебола і пов’язані з нею перестороги українські миротворці не змогли здійснити своє волевиявлення під час парламентських виборів. З цих же причин і у Ліберії були перенесені вибори до сенату країни. Планувалося, що вони відбудуться 14 жовтня, та з огляду на небезпеку були перенесені на 20 грудня 2014 року.
Забезпечення виборчого процесу у Ліберії було одним з головних завдань для військовослужбовців загону 20-ї ротації. За тиждень до виборів наші екіпажі у найвіддаленіші куточки країни доставляли скриньки для голосування та виборчі бюлетені, забезпечуючи право вибору кожного ліберійця. А під час голосування, як і наступного дня, екіпаж Мі-24 постійно знаходився у повітрі, здійснюючи патрулювання районів столиці країни м. Монровії. Водночас на аеродромах РІА, Грінвілл та військовій базі ООН Карі Кемп екіпажі вертольотів Мі-8 та визначений склад наземних служб забезпечення перебували в постійній готовності до дій у разі виникнення позаштатних ситуацій. Знову ж таки, з огляду на питання безпеки екіпажі Мі-8 та
Мі-24 працювали і напередодні виборів, під час візиту до Ліберії Генерального секретаря ООН Пана Гі Муна.
Паралельно з виконанням завдань Місії у загоні регулярно проводилися  заходи навчально-бойової підготовки. Їх основний лейтмотив – вдосконалення льотних навичок особового складу вертолітних ланок загону. Для прикладу, в загоні вже проведено 15 нічних льотних змін, у ході яких льотний склад відповідно до рівня фахового вишколу виконував різноманітні вправи, передбачені курсом бойової підготовки, систематично проводилися навчально-тренувальні польоти на бойове застосування з відпрацюванням питань виходу на ціль та її знищення за вказівками авіанавідника, польоти з проведення пошуково-рятувальних операцій з практичним виконанням рятувальних робіт у режимі висіння над водною поверхнею.
Потрібно зазначити, що серед усіх національних контингентів, які під егідою ООН виконують миротворчу місію у Ліберії, лише українські миротворці здійснюють авіаційні завдання з пошуку та евакуації потерпілих як і з суші, так і з водної поверхні. Щодня для виконання таких завдань у 30-хвилинній готовності перебуває визначений екіпаж та рятувальники загону. На рахунку українських миротворців різних ротаційдесятки врятованих життів. Були випадки, коли українські льотчики проводили евакуацію людей з кораблів, що знаходилися у відкритому океані. Здійснювали це не лише за допомогою підйомного пристрою та лебідки з режиму зависання над кораблем, а з реальним приземленням на палубу.
Місія ООН у Ліберії висуває високі вимоги до льотчика національного контингенту. Так, командир екіпажу повинен мати не менш як 1000 годин нальоту, з них – 250 годин на вертольоті вказаного типу, що експлуатується. Це обов’язково враховується Командуванням армійської  авіації  Сухопутних військ Збройних Сил України при формуванні складу вертолітних ланок майбутнього миротворчого контингенту. Втім, з огляду на майбутнє, місце знаходиться не лише для досвідчених льотчиків, а й для молоді.
За час виконання завдань Місії ООН у Ліберії, завдяки спланованим заходам навчально-бойової підготовки, командуванню і особовому складу  національного контингенту вдалося підняти рівень класної кваліфікації чотирьох льотчиків. Кожен з них пройшов курс теоретичної підготовки з обов’язковим оцінюванням з кожної дисципліни та виконав практичні залікові вправи з техніки пілотування, навігації та бойового застосування. На сьогодні льотчики готові до ведення бойових дій вдень у простих метеоумовах та вже приступили до відпрацювання наступних завдань відповідно до курсу бойової підготовки.
Розповідаючи про інтенсивність та різноплановість польотних завдань, які виконуються екіпажами вертольотів Мі-8 та Мі-24 в повітряних просторах Ліберії та Кот-д’Івуару, потрібно наголосити, що одна із ключових ролей у якісному їх виконанні належить спеціалістам інженерно-авіаційної служби загону. Саме вони забезпечують справність повітряних суден, а відповідно – і безпеку польотів.  На базовому аеродромі українського миротворчого контингенту  спеціалісти ІАС проводять регламентні роботи та ремонт авіаційної техніки загону, в тому числі, вертольотів типу Мі-24 вертолітної групи загону, дислокованої в Кот-д’Івуарі. Обсяг робіт, який щодня виконується, достатньо великий. Високі температури та підвищена вологість повітря у сезон дощів негативно впливають на технічний стан авіаційної техніки, тому щодня  спеціалісти ІАС ретельно працюють над забезпеченням безаварійної експлуатації вертольотів.
Нещодавно для якісного і успішного виконання завдань Місії в жорстких африканських умовах миротворцям національного контингенту з України  військово-транспортним літаком Іл-76  Повітряних Сил доставлено необхідну техніку та майно.  Для якісного проведення регламентних робіт та ремонту авіаційної техніки загону було отримано авіаційний двигун та два комплекти лопатей. Один із них спеціалісти ІАС вже встановили на вертольоті Мі-8 МТВ. А загалом, з початку ротації, підтримуючи справність авіаційної техніки, спеціалістами ІАС на вертольотах Мі-8 та Мі-24, згідно з регламентом технічної експлуатації авіаційної техніки, майже 500 разів виконані різні види підготовок, проведено 158 паркових днів, на 8-ми бойових машинах виконані регламентні роботи та 12 періодичних оглядів. На вертольоті Мі-24 проведено заміну двигуна. Справний стан авіаційної техніки дозволив екіпажам Мі-8 та Мі-24 в повітряних просторах Ліберії та  Кот-д’Івуару якісно та професійно виконати майже 1500 польотів.
Вертолітний загін у Ліберіїце повноцінний військовий організм. Для забезпечення його життєдіяльності до штату загону входять усі необхідні підрозділи та служби, військовослужбовці яких, кожен за своїм напрямком, в умовах постійного жорсткого графіка забезпечують виконання покладених на них завдань. Від професіоналізму кожного миротворця національного контингенту, незалежно від фахової приналежності, залежить бездоганне виконання  зобов’язань з підтримки миру та безпеки у країнах африканського континенту.
Майстерність та професіоналізм українських миротворців відзначив виконуючий обов’язки спеціального представника Генерального секретаря ООН в Ліберії містер Антоніо Віджеланте  під час нагородження особового складу національного контингенту відзнаками ООН  – медалями “За службу миру”.
Позиція уряду України говорить про миролюбну політику вашої держави, підтверджує статус України як надійного партнера Організації Об’єднаних Націй! Незважаючи на непрості часи, ваша країна направляє підрозділи Збройних Сил України до складу миротворчих сил ООН для підтримки миру і безпеки на континенті, – підкреслив Антоніо Віджеланте.
Самі ж миротворці, підтверджуючи слова високопосадовця, зауважують, що найголовнішою оцінкою їхньої діяльності є ставлення до них самих ліберійців. Повсякчас привітні усмішки, вітальні жести говорять про те, що українських миротворців тут люблять і поважають: люблять за чуйне серце та щиру душу, поважають за професіоналізм.

Сергій Фурдик

http://www.krula.com.ua/news.php?category=1&id=2091

Пресса о миротворцах в Либерии

Музей миротворчества он-лайн

Центр миротворчества