Рано вранці в селі Половинкине Старобільського району Луганської області загинув доброволець батальйону «Айдар» Олег Сидор (позивний «Скіф»).
В Інтернеті, зокрема в соціальних мережах, читаємо, що він загинув, «відбиваючи раптову атаку боевиків на базу "АЙДАРА" в с.Половинкіно Старобільского району Луганскої області, мужньо захіщаючи рідну Україну та своїх побратимів», «був вбитий» «на бойовому пості на Луганщині при виконанні обов’язків з охорони територіальної цілісності та суверенітету України» тощо.
Олег і справді був мужньою людиною, багато зробив на війні, що зветься АТО, й сьогодні дійсно загинув. Але, хоч і дуже прикро про це говорити, загинув він, наклавши на себе руки. Застрелився (зі зброї, що не належала батальйону).
Командування батальйону не піддалося тиску деяких людей, що намагалися перетворити цю трагічну ситуацію на черговий геройський міф, і подало до правоохоронних органів правду про обставини загибелі Олега.
Публічно обговорювати причини самогубства не збираюся й закликаю інших цього не робити. Але так само закликаю припинити міфотворчість, яка насправді не допомагає нам ні в захисті України, ні взагалі в тому, щоб зберегти й гідно прожити власне життя.
Однополчанам і всім військовослужбовцям та добровольцям бажаю сил і витримки в будь-яких ситуаціях, як у бойових діях, так і в небойовому житті.
Не писав би всього цього публічно, якби не почалося активне публічне поширення вигадок. Тих, хто цим займається, закликаю замислитися хоча б над тим, які проблеми вони своїми діями створюють для командування нашого батальйону.
Сьогодні на Майдані прощатимуться із загиблим айдарівцем
10.01.2015 І знову безцінна втрата на Сході… Закарпаття втратило ще одного сина – з Мукачево. Сьогодні батальйон “Айдар”, Закарпаття і Україна в цілому понесли не поправну втрату – не стало закарпатського добровольця Олега Сидора (позивний ще з Майдану “СКІФ” ), 1977р.н., батька 2-ох дітей, що проживав на Мукачівщині у с. Кендерешово. Свій перший військовий досвід як снайпер-розвідник здобув, Олег, в 31-й Хіровській Десантно-штурмовій бригаді, потім продовжував тривалий час службу за контрактом. Згодом звільнився із лав Збройних Сил України і працював сам на себе, не цурався жодної роботи, був хорошим сім’янином та люблячим батьком. Активну громадську позицію та боротьбу за справедливість і свободу, Олег, почав ще до Майдану, ”закривши” декілька нарко-лабораторій на Мукачівщині. А в січні 2014 року він продовжив свою боротьбу на Майдані у столиці, де спочатку входив до Закарпатського підрозділу 7 сотні Самооборони Майдану, а в подальшому очолив вже свій підрозділ Групи Швидкого Реагування ”ЯСТРУБ” в складі 8-ї афганської сотні. Цей воїн був учасником всіх зіткнень: на Майдані, на Грушевського, на Хрещатику при штурмі Українського дому, на Інститутській. 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку та прилеглих вулицях він разом зі своїм підрозділом виводили з під обстрілів людей, забезпечували їх захист, виявляли диверсантів. Він один із трьох, хто 18 лютого на Інститутській, в білому камуфляжі, стояв до останнього біля Жовтневого палацу, стримуючи відчайдушно всіма підручними засобами ”беркутівців”, в т.ч. і БТР з водометом. І змушені були покинути позиції, коли зі сцени Майдану закричали: ”Хлопці в білих камуфляжах спускайтеся, ви там самі…”. Там же він отримав також і свою першу травму – опіки лиця внаслідок розірваної гранати. Скіф брав участь майже у всіх битвах на Луганщині за свободу та незалежність України. Разом зі своїм підрозділом брав участь у звільнені більше десятка населених пунктів, серед них: Лутугине, Хрящувате, Георгіївка, Бахмутівка, Щастя, Металіст, Новосвітлівка, де в серпні 2014 року бій тривав запеклих 14 днів та отримав вогнепальне поранення внаслідок обстрілів ”Градом” з фосфорним ураженням тіла, внаслідок використання заборонених міжнародними конвенціями снарядів. Сам не раз виводив з боїв свій підрозділ практично без втрат та важких ушкоджень, мав великий авторитет серед бійців. Після нетривалої реабілітації повернувся до батальйону, де нажаль загинув. Прощання з Олегом відбудеться також в м. Києві на Майданні Незалежності. Вічна пам’ять Герою та співчуття рідним!
Правда про загибель «Скіфа»Submitted by Maksym Kozub on Fri, 01/09/2015 - 22:31
|
Центр миротворчества