6 липня, 2016

На Київщині в селі Старі Безрадичі попрощалися з бійцем 25-го батальйону "Київська Русь" Анатолієм Ковалем. Траурна хода розтягнулася майже на кілометр. У воїна залишилися дружина та маленький син, йдеться у сюжеті ТСН.19.30.

Останні дні до дембеля він прожив, мріючи повернутись і збудувати для родини новий дім.

Це мало бути його крайнє бойове завдання, яке виявилось останнім боєм. Прощатися з Анатолієм Ковалем прийшло чи не все село. Боєць 25 батальйону "Київська Русь" загинув минулого четверга у жорстокому бою в районі Дебальцевого.

Стоячи навколішках, в останню путь побратима проводжає "Макс". На похорон хлопець приїхав просто зі шпиталю. Поранення зазнав того самого дня, коли не стало "Коваля". Згадує, бойовики тоді кілька годин крили їхні позиції з артилерії. Бійці ховалися в бліндажі, як раптом один снаряд просто залетів у схованку.

"Якби не Коваль, і він вдарився об тверду землю, то там було би двохсотих набагато більше. Я навіть не знаю, як це сталося. Артилерійський снаряд ніяк не міг залетіти", - каже "Макс".

Анатолій Коваль був сиротою. Єдиний спадок - старенька хата-мазанка. Тут боєць народився, сюди привів майбутню дружину, пізніше сюди ж з пологового приніс єдиного сина. Саме від цієї хати героя і проводжають в останню путь.

"Толік мріяв повернутися і будувати будинок з нуля. Тому що той будинк, де живе сім'я, будувати неможливо", - каже Ігор Оваденко, ветеран АТО.

Представники районної влади кажуть, що зроблять усе, щоб сім'я завжди мала захист і підтримку, але чи нададуть дружині та сину загиблого героя нове житло, чиновники не уточнюють. Не виділили вони і гроші на поховання. Їх люди збирали усім селом.