5.05.2015
Если одних никакими льготами, земельными участками и увещеваниями о долге не загонишь в военкомат, то других, воюющих без статуса и соцгарантий, невозможно «выгнать» с фронта.
Чисто по-человечески все мы – тыловые крысы – в вечном долгу перед нашими героями. Но, прежде всего, перед добровольцами, отдающими свое здоровье и жизни за нас и вместо нас.
«Пресс-секретарь» и активистка (боец?) ДУК «Правый сектор» Елена Билозерская сообщила, что вчера в Опытном под Донецком был ранен ее побратим. Там бойцы «похожие на моих сослуживцев по ДУК ПС» сделали засаду (секрет), на который напоролась вражеская ДРГ. После боя сепары отступили: «Неожиданная атака на позиции ВСУ не удалась». Однако один «правосек» получил пулю в плечо.
Еще меньше повезло бойцу другого вроде бы как отведенного «незаконного» батальона ОУН – Дмитрий Афанасьев (Лимон) вчера скончался от тяжелых ранений, ранее полученных в Песках. ОУН на своей страничке в соцсетях рассказывает: «Коли основні сили ОУН були відведені з Пісків, він увійшов в склад лоївки, яка залишилися на передовій».
Сразу ответим на вопрос: почему они не ушли с фронта? Самый простой ответ: остались в качестве проводников, знающих местность, для обучения преемников из ВСУ на своих позициях. Но вряд ли этот ответ полный…
ОУН собирает деньги для семьи Дмитрия Афанасьева: «Хлопець був родом з Краматорська, де патріотом досі бути небезпечно. Навіть мати до останніх днів не знала, де він».
Краматорск успел побывать под властью ДНР, среди его жителей достаточно сепаратистов и сообщников террористов. Как и в соседнем Артемовске. Тем не менее, в этих прифронтовых городах живут и сотни воистину отчаянных людей, не боящихся, не скрывая лиц, помогать силам АТО и публично демонстрировать свою приверженность Украине (и тысячи тех, кто делает это втайне). Например, в Артемовске (до 1924-го — Бахмут) местные жители провели субботник по укреплению обороны города:
«…Было много молодежи, школьников, приходили целыми семьями в разных поколениях. Разгрузили три КамАЗа, носили бревна, как заправские ленины, создали блиндаж для минометчика, разнесли по позициям шины, поговорили о создании Самообороны…»
Елена Билозерская про добровольцев:
«Друзі! Зрозумійте, що ми, добровольці — звичайні люди. Більше того, ми всі — не лише патріоти, але й авантюристи, а серед авантюристів підвищений відсоток людей, схильних до небездоганних речей.
Ми ходимо в туалет. Багато хто з нас лається матом. У нас трапляються порушення дисципліни — в тому числі і дуже серйозні, такі як пиятика та крадіжки. За це хтось регулярно сидить під замком на гауптвахті, а потім або, усвідомивши свою провину, повертається до служби, або виганяється назавжди. Під нашою маркою орудує сила-силенна банд, які займаються «віджимом». Іноді ми з огидою дізнаємося, що у «віджимах» замішані і окремі патріоти — в тому числі і ті, які були на Майдані і потім героїчно воювали…
Не треба нас сліпо обожнювати! Не треба у кожному коментарі писати, які ми святі герої…
Любіть нас такими, якими ми є насправді. З усім нашим героїзмом і всіма нашими проблемами. Інакше вам доведуть, що ми, виявляється, ходимо до туалету і лаємось матом, і ви виявитесь не готовими до цієї правди…
Хочеться, щоб все було по законах, правилах і інструкціях. Щоб державу від зовнішнього ворога захищала армія, а всі злочини розслідувала міліція. Але коли виявляється, що уповноважені на певні дії структури з тієї або іншої причини не справляються зі своїми обов’язками — ці обов’язки перебирають на себе об’єднання громадян. Ці громадяни не святі, не ідеальні. У їхньому середовищі трапляються чвари, помилки і зловживання. Але альтернатива — втратити державу. Іде війна. Обирайте».
